Анекдоти про чоловіків - сторінка 35
Розкішно одягнений молодий чоловік в червоному піджаку на краю поля запитує селянина:
— Сер, дозвольте пройти до вокзалу через ваше поле. Я запізнююсь на потяг, що відходить за годину.
— Будь ласка! До речі, якщо вас побачить мій бик, ви можете встигнути на потяг, що відправляється на пів години раніше.
Карлсон, який мешкає на даху, напросився в гості до жінки. Вона запитує:
— А раптом чоловік повернеться?
— А я у вікно.
— То ж п'ятнадцятий поверх!
— Я Карлсон, узяв і полетів. Тільки розташувалися — загримів ключ у замку. Жінка схопила Карлсона та викинула у вікно. Входить чоловік:
— Хто в нас був?
— Нікого не було.
— А чиї на стільці штани із пропелером?
Чоловік кожної неділі, виходячи із храму, подавав безхатькові по 10 гривень. Одного разу подав 5, той питає:
- Чому завжди 10, а зараз 5 гривень?
- Я віддав сина до коледжу.
- То є файно! Але чому за мій рахунок?
На уроці географії у школі:
-Діти! Пограймо у гру. Я описуватиму вдачу якогось народу, а ви будете відгадувати, що це за народ. Добре?
- Домовились!
- Отже, гарний народ: і працюють наче, і гостинні трішки, проте як вип'ють - ховайся, бо буде лихо...
Петрик викрикує:
-Та це ж москалі!
-Ну, які ж москалі, Петрику, вони росіянами звуться... А взагалі-то правильно! Сідай. Наступне: і хазяйновиті вони, у всьому порядок та рахунок знають, тільки от взимку в них снігу не випросиш...
Марічка підскакує:
- Я знаю, жиди це!
Та які жиди - їх євреями кличуть. А взагалі-то правильно! Сідай, Марічко.
Остання людність: хазяйновиті, щирі, гостинні люди, а хати в них маленькі-гарненькі, побілені; поряд мальви ростуть... Все як у казці, проте вийде чоловік з хати, подивиться на хатинку сусіди і, зціпивши зуби, промовить:
"А, бодай вона згоріла..."
У класі мовчанка.
-Ну, хто це? Що не знаєте? Чого мовчите?
Тихенький голос з останньої парти:
-Зате ми гарно співаємо...
Літо. Спека. Чоловік їде на велосипеді вгору. Піднявся на самий верх, а там місток, і посередині стоїть рибалка, рибу ловить. Підходить він до рибалки, не поспішаючи, і питає:
— Що, чоловіче, рибу ловиш?
У відповідь — тиша. Він знову:
— Ей, чоловіче, рибу ловиш?
Знову тиша.
— Ей, рибу ловиш?
Тиша. Плюнув чоловік, поїхав далі. З гори. З вітерцем. Спустився вже, аж раптом хтось позаду його кличе. Він обертається: стоїть рибалка, щось руками махає. Чоловік — руки в ноги й назад. Ледве піднявся на гору, страшенно втомився. Рибалка й питає:
— Що, чоловіче, на велосипеді катаєшся?
Чоловік приходить на пошту відправляти посилку.
У залі – жодної людини, а приймальниця читає газету.
Чоловік звертається до неї:
— Я б хотів...
Приймальниця:
— Чоловік, встаньте в чергу!
І продовжує читати газету.
— Вибачте, але тут...
— Чоловік, я вам що, не зрозуміло сказала? Встаньте у чергу!
Читає газету далі. Тут мужик розлютився і як плюне їй у пику.
Приймальниця:
— Та ви що собі дозволяєте, хам! Наразі поліцію викликаю!
— А чому ви вважаєте, що це я? Подивіться, скільки тут народу!
Одного чоловіка просто замучили таргани. У розпачі він звернувся до свого кращого друга за порадою, а той сказав йому, що потрібно походити по квартирі і сказати у кожний куточок, що їсти більше нема, от таргани й підуть. Дядько зробив все так, як треба і наступного дня тарганів дійсно не стало. Ліг він спати задоволений, а вранці… прокидається від того, що хтось його легенько штовхає. Дивиться дядько, зібралася сила-силенна тарганів і найбільший із них каже:
- ХАЗЯЇНЕ! ПРОКИДАЙСЯ! МИ ТОБІ ЇСТИ ПРИНЕСЛИ!
Ходять камерою два зеки. Туди сюди. Один раптом зупинився, замислився. Другий його запитує:
— Ти чого, брате, від колективу відокремлюєшся?
— Та ось Ейнштейна згадав. Розумний був чоловік.
— А хто це такий, що вигадав-то?
— Так теорію відносності...
— А це що таке?
— Та ось ми з тобою зараз по камері ходимо?
— Ходімо.
— А насправді - сидимо.
- Ненавиджу свого чоловіка...
- Чому?
- Учора я попросила у нього сто доларів на салон краси.
- Не дав?
- Гірше! Подивився на мене уважно і дав триста.
Дві подруги плавають в басейні. Одна інший каже:
- Слухай, ну скільки ж можна бути самотньою? Треба ж колись вийти заміж. Ну, познайомся з ким-небудь!
- Та не хочу я ні з ким знайомитися, я весь час про твого чоловіка думаю.
- Як про мого чоловіка ?!
- Ну от так, думаю: не дай Бог, такий же виродок мені трапиться!
Купе поїзда. Їдуть мама, донька, солдат і прапорщик. Раптом гасне світло, і лунає дзвінкий ляпас.
Мати подумала: «Треба ж донька зовсім доросла, а лізти до себе не дозволяє, молодець!»
Донька: «Треба ж, мама вже десять років без чоловіка, а не дозволяє…»
Прапорщик: «Тьху, треба ж, солдат пристає, а мені дісталося!»
Солдат: «Ще раз світло згасне, я йому ще раз вріжу!»