Анекдоти про тата

Приходить син нового українця до батька і каже:
- Тату, ти мені обіцяв дати одинадцять доларів, якщо я отримаю п’ять із математики. Так ось, учоpа вчителька мені поставила тpи, а сьогодні - два. Разом буде п’ять. Давай обіцяні бакси!
- Hема базаpу, - відповідає батько і дістає гроші. - Ось тобі один долаp, а ось ще один. Разом - одинадцять! Вчи і далі так математику, синку!

- Надька, шо ти пам'ятаєш
з шкільних років?

- Небагато… Пам'ятаю, як мама привела у перший клас, а тато приніс з випускного.

У парку:
- Ма-ама, я пісяти хочу!
- Тихо, Вовочка. Ти вже великий. Не можна так говорити, кругом люди, слухають. Говори - я хочу посвистіти. Зрозумів?
- Так, так. Хочу свистіти дуже!
Мама завела Вовчку за дерево, він зробив свої справи. На тому й заспокоївся.
Ніч. У спальню батьків заходить Вовочка і смикає сплячого з краю тата за руку:
- Тато, я свистіти хочу!
Перестрашений тато, спросоння, мружачись на годинник:
- Вова, ти здурів? Пів другої ночі!
- Але я дуже хочу!
Тато пошепки намагається відігнати цей кошмар:
- Вова, мама спить, бабуся спить, всі сплять, Іди і ти спати, а завтра разом посвистом скільки хочеш.
Вовочка, схлипуючи і переступаючи:
- Тато, я не можу терпіти. Я буду прямо зараз свистіти!
Тато, перевертаючись на бік, засинаючи:
- Ну добре. Посвисти, тільки тихенько-тихенько мені на вушко.

До перукаря заходить чоловік із дитиною.
– Постригти? Голити? - Запитує перукар.
– І те, й інше, – відповідає чоловік.
Після того, як майстер закінчує, чоловік каже:
– А тепер пострижіть малюка, а я поки що схожу за газетою.
Минає багато часу, а чоловіка немає.
– Куди ж подівся твій тато? - Загубивши терпіння, питає перукар хлопчика.
– Це зовсім не мій тато, - злякано відказує хлопчик.
– Цей дядько підійшов до мене на вулиці і спитав: "Хочеш безкоштовно постригтися?"

Сьомочко, у тебе в кишені сто карбованців, ти попросив у батька ще сто, скільки в тебе буде грошей? — У мене буде сто карбованців. — Ти погано знаєш математику, Сьомочко! - Ні, це ви погано знаєте мого тата!

Хлопчик першокласник запитує у свого тата математика:
- Тату, а тату. Як пишеться цифра 8?
Татко не відриваючись від формули:
- Нескінченність, розвернута на пі навпіл...

Припливає русалка до батька-водяного і каже:
- Тату, люди такі жорстокі!
- З чого ти взяла?
- Я бачила, як вони прив’язали якусь тварину мотузкою і тягали її по дну цілий день!
- Ну, а ти що зробила?
- Я перерізала мотузку і воно лягло собі спати на дно.
- Молодець... Тільки більше так не роби - це був водолаз.

У сім’ї математиків. Тато, тато, я дуже хочуууу 3.14 - 3.14... Ой, вже не хочу...

Батько пішов укладати дочку спати.
Через деякий час з дитячої виходить донька і каже:
- Все.
- Що все, - злякано питає мама.
- Тато заснув.

Як би я був таким як тато, а тато був таким як я, то б ми сиділи біля хати і не робили не хр@на.

Хай тато приїде, хай тато прийде. Хай тато з роботи мене забере! Бо так не буває на світі! Щоб тяжко херачили діти!

- Синку, ходімо до зоопарку, я покажу тобі мавп, наших близьких родичів.
- Тату, ви жартуєте. Якби вони були нашими близькими родичами, то давно працювали б у вашій фірмі.

- Мамо, а де я взявся?
- У гарбузах тато спіймав.
- А тато де взявся?
- Його бабуся теж у гарбузах спіймала.
- А тебе також у гарбузах спіймали?
- Та й мене так само.
- Ага. Отже, тому ото в нас гарбузи такі потолочені. А бабуся казала, що то - коза.

- Тату, ти, мабуть, сподобався моїй класній керівничці.
- Чому ти так вважаєш?
- Бо ти на тому тижні вже ходив до школи, а вона знову сказала, щоб завтра без тебе я не приходив.

- Тато, не ходи завтра на батьківські збори в школу!
- Це чому? Там будуть погано говорити про тебе?
- Та ні, тату, про тебе!

У школі роздали табелі з відмітками за рік. Хлопчик повертається додому і, заглядаючи батькові в очі, говорить:
- Головне, що ми усі здорові, правда, тату?

- Тату, ти мусиш приїхати додому!
- Сину, я не можу, я в лікарні...
- Мама намагається навести лад у твоєму гаражі...

Донька, 4 роки, розглядає сімейний альбом:
- Мама, а хто це з тобою тут на пляжі - такий гарний?
- Це твій тато!
Донька, непомітно киваючи в бік неабияк розповнілого батька, пошепки:
- А це тоді хто?

Тато дуже хотів, щоб його син продовжив його справу, тому переоформив кредит на нього...

- Алло, мам, тут тато каву розлив на білий рушник. Замочити його чи що?
- Батька не чіпай, а рушник в машинку кинь, увечері прийду, сама розберуся.