Анекдоти про страх
Досить всіх лякати кінцем світу. Вже нікому не страшно... Лякайте всіх кінцем інтернету!
Заходжу до лікаря показати ренген, лікар бере його і йде до вікна дивитись. Розглядає так довго і тут видає:
- Так, так та у вас тут... та це повний пісєц, ну це дурдом, ну, бл@ть, все...
... І вибігає з кабінету.
У мене повні штани страху, волосся дибки... виявилось, що якась шпана за вікном з його машини колеса знімала...
Таня впала і розбила собі підборіддя. Але це не страшно, адже у неї є друге.
Уявила собі Притулу головою батьківського комітету в школі...) Аж страшно)
Страшно відправляти дитину до бабці: суцільний витік інформації!
- Не бійся я з тобою!
- Ось це і страшно...
Не страшно, якщо дупа приведе до пригод... Головне - щоб пригоди не привели до дупи.
Продам б/у тест на вагітність!
Побач страх в очах коханого, отримай задоволення!
Від страху літати в літаках допомагає алкоголь. Я одного разу пропив все, що відкладав на відпуску, і ми нікуди не полетіли.
- Любий, я ось тут подумала...
- Мені вже страшно!
- Не бійся, я з тобою!
- Ось тому мені і страшно!..
Купила кросівки. Принесла додому, дивлюсь - два лівих. Один 43 розміру, інший - 44. Але це не страшно... Страшно, що підійшли...
Жити за межею бідності - не страшно. Просто потрібно вибрати правильну сторону...
- Ні, я через балкон не полізу. В мене клаустрофобія!
- Клаустрофобія - це страх замкненого простору. Де ти тут бачиш замкнутий простір?
- В труні! В труні замкнутий простір!
Іде мужчина лісом. Темно, зимно, страшно ще й дощ іде. І тут бачить — машина стоїть. Підійшов ближче, дивиться — нікого нема. Заліз в машину і сидить гріється. Аж тут машина починає їхати, через вікно залізла рука покрутила руль і далі машина їде. Так собі їде-їде, вже і село, світліше стало. І тут у вікно заглядає другий мужчина і каже:
— Здуріти!!! То я пхаю, а він — їде!
Приходить чоловік в зоомагазин, злякано так оглядається і запитує:
— У вас крокодили є?
Продавець:
— Є.
— А ось такі є? (Показує один метр).
— Є.
— А ось такі? (Показує півметра. )
— Є.
— А такі? (Показує десять сантиметрів. )
— Є.
— А такі? (Показує один сантиметр. )
— Є. Берете?!
— Н-ні, не можу, все одно страшно!
Лежу з температурою, шкварить не по-дитячому, не збивається. Прошу дочку (12 років) принести мені мокру ганчірку на чоло.
Приходить, приносить компрес, дбайливо мене огортає. Ідучи, питає:
— Світло вимкнути?
— Ні, — говорю, — без світла щось страшно.
— Так, — відповідає вона вже з коридору. — Нікому не хочеться вмирати у темряві.
На прийомі у психіатра.
— Лікарю, я щоночі бачу той самий жахливий сон: мою тещу з крокодилом на повідку. Ви тільки уявіть собі ці оскалені зуби, ці примружені очі і палаючий ненавистю погляд, цю холодну бугристу шкіру!
— Так, справді, дуже страшно...
— Та ви не поспішайте,я вам ще про крокодила не розповів!...