Анекдоти про ведмедів

Ведмідь, упіймавши двох мисливців, поставив їх у ряд і каже:
- На перше-друге розрахуйсь!

Зустрічаються два кума. Один другому каже:
- Слухай, куме, щоб ти зробив якби на тебе в лісі ведмідь напав?
- Я його із рушниці вбив би.
- А немає рушниці.
- Тоді я його ножем зарізав би.
- А немає ножа.
- Як немає? А де він?
- А ти його вдома забув.
- Не може бути.
- Може!
- Тоді я тікав би!
- А він доганяв.
- А я на дерево заліз би.
- А немає дерев.
- Слухай, що за ліс такий - немає дерев?
- От такий ліс, немає дерев.
- Слухай, ти кому кум, мені чи ведмедеві?

У лісі відкрили магазин і вишикувалася довга черга. Заєць йде без черги до магазину. Ведмідь його бере за комір і каже:
- Іди в кінець черги!
І так два дні поспіль, на третій день заєць йде знову ж таки без черги і ведмідь його знову за комір «йди в кінець черги».
Заєць йде скривджений і каже:
- Третій день магазин відкрити не можу!

Забирають ведмедя, лисицю та вовка до армії. Проходить комісію вовк. Йому показують автомат:
— Що таке?
— Не знаю.
Показують цеглу.
— А це цегла.
— У будбат його.
Ну, те саме — з лисицею. Їх ведмідь запитує:
— Як ви так у стройбат влаштувалися?
— А елементарно, показують якусь фігню — кажи, що не знаєш, що це, а показують цеглу — кажи, що цегла.
Ведмідь заходить, йому показують автомат:
— Що це?
— Не знаю. .. Тут ще десь цегла має бути.
— На розвідку його!

Фраза "Я син прокурора!" так і не змогла відлякати ведмедя.

- Яких звірів ви знаєте? - Запитує вчителька.
- Вовки - каже один.
- Ведмеді - каже інший.
- Мурахи - каже Вовочка.
- Хіба вони звірі? - Запитує вчителька.
- А ви сядьте голою дупою в мурашник, тоді дізнаєтесь, які це звірі!

Живучи в лісі серед диких тварин, П’ятачок вибудував ідеальну схему особистої безпеки. Він швидко бігав, був завбачливо худим, мав в друзях ведмедя, який мед любив більше, ніж свинину, єдиний в лісі був озброєний рушницею і міг при шухері полетіти на повітряній кульці.

Я нарешті зрозумів, про що та їхня казка про машеньку і трьох ведмедів - прийти в чужу хату, спати в чужому ліжку, їсти з чужого посуду. Таке мале, а вже окупант.

Батько-мисливець таки вбив ведмедя!
М’ясо він забрав собі, шкуру віддав дружині на шубу. А синові дістався цирковий велосипед.

Розлучаються вовк і лисиця. Ведмідь суддя питає у вовка:
- Чому ви з нею розлучаєтесь?
Вовк:
- По-перше, вона руда. По-друге, хитра. По-третє, мені трьох поросят народила!
Ведмідь до лисиці:
- Що це за непорядок?!
Лисиця:
- По-перше, я не руда, а золота. По-друге, я не хитра, а розумна! І взагалі, якщо він нап’ється як свиня, кого я йому народжувати маю?!

Заблукав чоловік взимку в лісі. Йде і кричить:
- Допоможіть, врятуйте, ау...
Відчуває, хтось його за плече доторкається. Повертається, ведмідь з берлоги виліз:
- Чого спати не даєш?
- Та заблукав я.
- А кричиш чого?
- Та може хто почує.
- Ну, я почув, легше стало?

Йде гуцул по селі, зустрічає свого кума такого побитого, перебинтованого і питає:
- Куме, а чого це ви перебинтовані, хто вас так?
- Та от на полювання ходив…
- І що тебе там туристи побили чи що?
- Та ні… Йду я по лісі, бачу нора, як голова, я туди “Гу-у-у”, а там “Гу-у-у”… знову “гу-у-у”, а з нори лис вискакує, і тут я його застрелив…
- Ого…
- Йду далі… Дивлюсь велика нора, як вікно, я туди “Гу-у-у-у-у”, а там “Гу-у-у-у-у-у”…знову “гу-у-у-у-у”, а там величезний ведмідь вилазить, і тут я його застрелив…
- О йой…
- Йду далі… Дивлюсь ВЕЛИЧЕЗНА-А-А нора, як в ангарі, я туди “Гу-у-у-у-у-у-у”, а там “Гу-у-у-у-Гу-у-у-у-”, я знову “гу-у-у-у-у-у-у”, а там знову “гу-у-у-у-у-г-у-у-у-у-”, ну думаю динозавр якийсь, я знову “гу-у-у-у-у-у”, а там метро…

Йде по лісу заєць і бачить на пеньку стоїть пляшка горілки.
- Ні фіга собі безкоштовна випивка!
Випив склянку і звалився.
Йде лисиця. Бачить пляшка горілки і заєць лежить.
- Опа! Безкоштовна випивка і закуска!
Випиває склянку і падає поруч із зайцем.
Йде вовк. Бачить горілку, зайця і лисицю.
- Клас! Випивка, закуска і баба є!
Випиває горілки і падає поруч.
Йде ведмідь. Бачить горілку, зайця, лисицю і вовка.
- О як! Випивка, закуска, баба і є кому морду набити!
Випиває решту горілки і падає поруч.
Прокидається заєць. Бачить горілка випита, лежать лисиця, вовк і ведмідь.
- Ого я по п'яні начудив!

Йде заєць по лісу – читає книгу, тут підходить до нього Вовк і говорить:
– Заєць ти що гониш, йдеш по лісу і читаєш книгу, ти що заучка чи що ?
– Цікава книга, логіка називається.
– Ну і про що вона?
– У тебе є сірники?
– Так
– Значить палиш, логічно?
– Логічно
– Раз палиш значить у тебе є гроші і на інше, ну наприклад на дівчаток, логічно?
– Логічно
– Раз є гроші на дівчаток значить ти натурал, логічно?
– Логічно, класна книга Заєць дай почитаю!
Дав йому заєць книгу, йде Вовк по лісу читає книгу, тут підходить Ведмідь і говорить:
– Вовк ти гониш чи що – ходиш по лісу і книгу читаєш?
– Цікава книга, логіка називається.
– Ну і про що вона?
– У тебе є сірники?
– Ні.
– Значить ти підарас.

Заліз ведмідь на пасіку мед красти. пасічник уже не знає що й робити: тільки рушницю в руки бере, той одразу на дерево залазить, не дістати. ну побачив у газеті оголошення: допоможу з будь-якою живністю. викликав цього майстра, через годину приїжджає здоровенний мужик із рушницею наперевагу і маленькою таксою.
представляє дружка свого:
- це сніжок, він нам дуже допоможе
ну і йдуть на пасіку до ведмедя, а той побачив їх - і відразу на дерево. мужик дає пасічнику рушницю і пояснює:
— я зараз на дерево залізу і скину ведмедя, а сніжок залізе йому в дупу і все розірве. зрозумів?
— зрозумів, а рушниця навіщо?
- якщо я раніше впаду - заєбаш сніжка

Ведмежа пристає до тата — бурого ведмедя:
— Тату, тату, покажи ляльковий театр!
Ведмідь-тато:
— Відчепися, спи, вже пізно.
— Тату, тату, ну покажи ляльковий театр!
Ведмідь йде в кут барлогу, дістає два людських черепи, надягає їх на передні лапи й каже:
— (перший череп) Петровичу, а тут ведмеді водяться?
— (другий) Та звідки тут, на біса, ведмеді...

Глядачі в цирку були шоковані, коли дресирований ведмідь на мотоциклі зупинився, закурив і, промовивши: "Бл*ть, знову!", — почав перебирати карбюратор.

Батько-мисливець убив ведмедя. М'ясо він залишив собі, шкуру подарував дружині, а цирковий велосипед дістався синові.

Петро і Іван гуляють в лісі. Петро вирішує випробувати свої навички виживання:
— Дивись, Іване, ось як ти вбиваєш дикого ведмедя.
Іван відповідає: — А чому ти думаєш, що я хочу вбивати ведмедів?
— Так, це частина виживання!
— Ну, а якщо ведмідь носить собі літературу та культурно розвивається?
— Тоді ти вбиваєш його тільки віршами

Жінка дзвонить чоловікові на мобільний і схвильованим голосом питає:
— Іване, де ти є?
— Казав же тобі, що буду на полюванні.
— А хто це там дихає голосно? – допитується жінка.
— Ведмідь.
— А стогне чому?
— Поранив я його.
— А чому голос жіночий? – не йметься дружині.
— Ну, знаєш! Я, до твого відома, взагалі-то мисливець, а не зоолог!