Анекдоти про хлопців - сторінка 6
- А сьогодні всі хлопці ніяково опускали очі, коли бачили мене!
- І шо ж ти одягнула???
- Налобний ліхтарик на 500 люмен!
- Стой, мальчик... как выйти из Херсона?
- За хімарсом наліво... далі хлопці з ЗСУ підкажуть дорогу...
Ідуть обхідники вздовж залізничних колій. Тут проноситься повз них електричка і звідти вилітає чоловік. Ну, вони підбігають до нього, дивляться, наче живий, питають:
- Мужик, ти як?
- Да нічого.
- А як вийшло, що ти з електрички вилетів?
- Хлопці, не знаю, їй-богу. Сидів собі тихенько біля віконця, нікого не чіпав, пінопластом по склу тер. Мене не з того, не з сього і викинули.
Я може вже й не молода, та в голові ще повно дурі... Колись спокою не давали хлопці, а тепер магнітні бурі.
Хлопці, дякую велике за привітання! Окреме дякую тим хто подзвонив з 6 до 9 ранку! Я вас не забуду!
- Хлопці, а ви справді маєте тільки один рушник і для обличчя, і для тіла?
- Коли ти витираєшся після душа, ти спочатку витираєш голову і обличчя, а потім все інше. Ти йдеш зверху донизу. А на наступний день рушник про все забуває.
Дівчина щось буркотить, дивлячись в телевізор, потім - хлопцеві:
- Прикинь, я, здається, почала розмовляти з телевізором!
Він - комп’ютеру:
- Прикинь, вона розмовляє з телевізором!
- Хлопці! Знаєте, що мені завжди дівчата кажуть?
- Ні!
- А звідки ви знаєте?...
Хлопець вчить дівчину:
- Так, Галя, тепер ти береш флешку і вставляєш її у фотоапарат до клацання... «До клацання», - я сказав, - а не до хрускоту!
Начальник іде на підвищення. Заглянув у свій відділ попрощатися:
- Дякую за все, хлопці! Як ви тут будете без мене? Навіть шкода вас! Призначать вам замість мене якого-небудь дурня...
Лунає жалібний голос:
- Ну от, знову дурня дадуть...
Хлопець прийшов до перукарні. Майстер - молода дівчина у блузці, верхній ґудзик розстібнутий. Дівчина:
- Як вас стригти?
- Повільно!
Молодий хлопець підходить до квіткового кіоску.
Мені б букет квітів...
Будь ласка, маємо величезний вибір. Вам які?
Ой, я навіть не знаю...
Дозвольте, я допоможу вам. Чому ви посварилися?
Хлопець: - Ми б хотіли зняти номер у вашому готелі на дві хвилини.
- Але це ж неможливо!
Дівчина (похмуро): - Повірте мені, можливо!
Хлопець — дівчині:
— Я маю до вас таке почуття, що його не передати словами!
— Передайте грошима.
Дівчина:
— Зустрічаємося о 7-й вечора, там же. І якщо хтось із нас запізниться...
Хлопець:
— ... то я зачекаю.