Анекдоти про баб
Їдуть в одному вагоні зек та піонер.
Піонер: Дядечку, ви звідки їдете?
Зек: З табору.
Піонер: І я також. А скільки років?
Зек: Десять.
Піонер: І мені також. А куди їдете?
Зек: До баби.
Піонер (зітхаючи): І я теж.
Два москаля вкрали козу у старої баби та вивезли на росію. Доять перший день - 1 літр, другий день - півлітра, третій день - чверть літра.
Незадоволені удоями, повели вони козу до ветеринара:
- Доктор, коза молока мало дайот, не напіваємся.
Ветеринар провів огляд і каже:
- Козьол, конечно, задро#ний, но жить будет.
- Тату, а у баби Клави яке повне ім’я?
- Клавдія.
- Блін, а ми з пацанами посперечалися, що Клавіатура!
Прийшла додому, а на столі записка: «Все добре, я у баби». Сиджу і думаю, чоловік чи син...
Ліверпуль, XVII століття, портова корчма. Сидять за столом старий морський вовк без ока, без ноги та без руки (з протезом у вигляді гака) та хмара молодих матросів, і хавають ром.
— Старий, а ногу де загубив?
— Коротше, братва, була справа біля Куби. Іспанський галеон брали, битком набитий золотом. Ідемо на абордаж, я вже приготувався, переліз через борт, а тут хвиля наш корабель підкинула, врізалися, а я не встиг зреагувати і ногу відірвало до ядреної матері...
— А як це було з рукою?
— Справа була у Середземному морі. Турецьку галеру з бабами для їхнього султана брали, отже. Hу, абордаж, поки хлопці турків різали, я прямо в трюм до баб. Ну, задивився я на красу, і тут мені євнух, гад, ятаганом руку і відібрав...
— Ну, а око?
— Та це тут, на пристані...
— ???
— Чайка насрала, а я забув, що в мене гак…
Свекруха каже невістці:
— Живемо ми добре, не сваримося, все в нас є, ось тільки хата не побілена!
— Мамо, а фарба є?
— Фарба є, та щітки нема!
Невістка біжить до свекру, обрізає йому бороду, робить щітку та білить хату. Свекруха:
— Ось хата у нас тепер побілена, а вікна не пофарбовані!
— Мамо, а фарба є?
— Так є, але пензлика немає!
Невістка біжить до свекру, обрізає йому вуса, робить пензлик і фарбує вікна. Повертається з роботи чоловік, бачить на дереві свого батька та й питає:
— Тату, що з тобою, чому ти на дереві сидиш?
— Сину, та баби зібралися млинці пекти, а я не знаю, чи є у них яйця!
Командир частини приходить додому, а йому дружина з порога каже:
— Ну що, розформовують вашу частину?
— Да ти що! Нічого подібного! Звідки ти це взяла?
— Баба Маня на базарі сказала.
— Брехня все це! Частина як стояла, так і стоятиме. Я командир, я краще знаю!
Наступного дня приходить додому:
— Люсю, сходи на базар, дізнайся у баби Мані, куди мене переводять.
москвич москвича запитує після поїздки до іркутська:
- Ну що, як тобі іркутськ?
- Та хулі... провінція! Досі баб єбут.
У дитячому садку хлопчик каже своїм друзям:
- А я сьогодні по бабам поїду!
Вихователька:
- Васю, куди ти поїдеш?
- Ну, по бабам: спочатку до баби Зіни, а потім до баби Олени...
І прийшов Іван Дурень до Баби-Яги. І запитує:
- А як мені пройти туди не знаю куди і знайти те не знаю що?
- А не питання, синку. Ось тобі недопалок чарівний. Вийдеш, кинеш його на стежку ... І ось куди двірник тебе пошле - туди йди!
Сидять на лавочці німець з українцем та сперечаються у кого медицина краща. Німець:
- У нас на шахті була аварія, всі люди загинули, один лише виліз, нічого не бачить, у нього очей нема. Наша медицина на високому рівні поставила йому дерев'яні очі. Тепер він бачить як звичайна, нормальна людина.
Українець:
- Фігня. У нас один раз на сінокосі самогону перепилися і Кольку пробрало. Пішов він у високу траву посрати, а Петька, п'яного не помітив, махнув косою і пісюна йому з яйцями геть відрізав. А сінокіс ж - де хірурга взяти? Простий сільський лікар-ветеринар йому вим'я пришив, так він одночасно трьох баб шпарить і ще й доїться!
Німець:
- О-о-о, це брехня! Хто це бачив?
Українець:
- Та ваш мудак з дерев'яними очима!
Син на кухні курить у вікно. Чує, в передпокої грюкнули двері: мати з роботи прийшла. Він сигарету викинув, освіжувачем повітря побризкав.
Мати заходить, він виправдовується:
- Мам, я чесно не курив! Це від сусідів смердить.
- Та кури ти, пий, баб додому води - може, хоч одружишся сgка нарешті в свої 44 роки!!
Іван-царевич приходить до Баби Яги і каже:
- Наречену мою, Василису Прекрасну, Чахлик Невмирущий викрав. Вкажи стара мені дорогу до царства його. Баба Яга дістає недопалок, простягає його Івану-Царевичу і каже:
- Ось тобі Ваня бичок чарівний, вийдеш на дорогу і кинеш його на тротуар... Куди тебе двірник пошле, туди і йти тобі потрібно.
Баби лише і думають про те, що мужики думають про одне.