Анекдоти про вовка

Вовочка приходить в школу з трьома шишками на лобі.
Вчителька запитує:
- Вовочка, що з тобою трапилося?
Він розповідає:
- Вчора ми лягли спати. Тато запитує:
- Вовка, ти спиш?
Я кажу:
- Ні.
Отримав по лобі.
Через півгодини тато запитує:
- Вовка, ти спиш?
Я кажу:
- Сплю.
Ба-бах по лобу!
Ще через півгодини тато запитує:
- Вовка, ти спиш?
Я мовчу. Тато каже мамі:
- Поїхали!
А я запитую:
- Куди?

Йде вовк, п'яний, брудний, а назустріч заєць на «Запорожцеві».
- Заєць, звідки у тебе "Запорожець"?
- Ти пив, я - не пив, всі грошики збирав - от і купив.
Йде знову вовк, п'яний, брудний, а назустріч заєць на «Мерседесі».
- Заєць, звідки у тебе «Мерседес»?
- Ти пив, я - не пив, всі грошики збирав - от і купив.
Через місяць їде заєць на «Мерседесі», раптом зверху: - Заєць, заєць!
Він дивиться - а там вовк на вертольоті!
- Вовк, звідки у тебе вертоліт?
- А я пляшки здав!

Чоловік дружині:
- Давай пограємо в рольові ігри.
- Це як?
- Ну, як ніби ти Червона Шапочка, а я вовк.
- Клас, давай!
- Ну, тоді йди, печи пиріжки...

Йде заєць лісом, весь мокрий й з шишкою на лобі. Назустріч йому йде вовк:
- Заєць, ти чого такий мокрий?
- Так, сеча у голову вдарила...
- А шишка від чого?
- А ти думаєш, горщик мимо пролетів?

Забирають ведмедя, лисицю та вовка до армії. Проходить комісію вовк. Йому показують автомат:
— Що таке?
— Не знаю.
Показують цеглу.
— А це цегла.
— У будбат його.
Ну, те саме — з лисицею. Їх ведмідь запитує:
— Як ви так у стройбат влаштувалися?
— А елементарно, показують якусь фігню — кажи, що не знаєш, що це, а показують цеглу — кажи, що цегла.
Ведмідь заходить, йому показують автомат:
— Що це?
— Не знаю. .. Тут ще десь цегла має бути.
— На розвідку його!

- Яких звірів ви знаєте? - Запитує вчителька.
- Вовки - каже один.
- Ведмеді - каже інший.
- Мурахи - каже Вовочка.
- Хіба вони звірі? - Запитує вчителька.
- А ви сядьте голою дупою в мурашник, тоді дізнаєтесь, які це звірі!

Вовк і Заєць не завжди були ворогами. Більш того, дружили сім'ями.
Бувало, зустрінуться в генделику, Вовк з заначки витягне м'ятий-перем'яту гривню, Заєць недбало кине десятку...
- Ти де гроші береш? - запитав одного разу Вовк. - Мені, наприклад, вовчиха більше гривні - в житті не дасть.
- А як ти просиш?
- Як... як... так як мужику годиться - зажену в кут і рявкну сильніше. Якщо не встигне втекти, то дасть гривню.
- А ти спробуй не гарчати, а з ніжністю. По спинці погладь. По дупці поплескай...
Прибігає Вовк додому, а вовчиха над коритом стоїть, тісто місить. Підходить і лапою уздовж хребта. Вовчиха навіть тісто місити не припинила , потягнулася томно і каже:
- Ну, не бався, зайчику, я ж дала тобі сьогодні десятку…
- Ну заєць ну постривай!

- Заєць, що ти тут сидиш і пишеш?
- Диплом
- А на яку тему?
- Як зайці їдять вовків.
- Ти що? Припух, косий! А ну підемо он у ті кущики, розберемося, хто кого!
- Добре, але давай-но краще в ті.
Заходять, а там ведмідь - бере вовка, скручує у вузол і подає усміхненому зайцю.
- Запам'ятай, сірий, не важливо, яка тема, головне, хто науковий керівник!

Йде Червона Шапочка лісом. Раптом чує грізний голос вовка з кущів:
- Стій, хто йде?
- Це я, Червона Шапочка...
- Куди йдеш?
- До бабусі.
- Що несеш?
- Пиріжки в папірець загорнуті...
- Папірець давай сюди і вали звідси!

Розлучаються вовк і лисиця. Ведмідь суддя питає у вовка:
- Чому ви з нею розлучаєтесь?
Вовк:
- По-перше, вона руда. По-друге, хитра. По-третє, мені трьох поросят народила!
Ведмідь до лисиці:
- Що це за непорядок?!
Лисиця:
- По-перше, я не руда, а золота. По-друге, я не хитра, а розумна! І взагалі, якщо він нап’ється як свиня, кого я йому народжувати маю?!

Йде по лісі заєць і бачить на пеньку стоїть пляшка горілки.
- Ні фіга собі безкоштовна випивка!
Випив склянку і звалився.
Йде лисиця. Бачить пляшка горілки і заєць лежить.
- Опа! Безкоштовна випивка і закуска!
Випиває склянку і падає поруч із зайцем.
Йде вовк. Бачить горілку, зайця і лисицю.
- Клас! Випивка, закуска і баба є!
Випиває горілки і падає поруч.
Йде ведмідь. Бачить горілку, зайця, лисицю і вовка.
- О як! Випивка, закуска, баба і є кому морду набити!
Випиває решту горілки і падає поруч.
Прокидається заєць. Бачить горілка випита, лежать лисиця, вовк і ведмідь.
- Фігасє, я по п'яні начудив!

Розмова двох мисливців:
- Вчора зустрів в лісі вовка. Худий такий, схуд за зиму, просто шкіра та кістки. Встиг втекти.
- Вовк?
- Ні я.

Послухавши на ніч казку «Вовк і семеро козенят», Вовчик поставив цілком резонне питання:
- А де весь цей час був тато-козел?

Червона Шапочка, абсолютно гола, валяється в лісі під деревом. Мимо проходить Вовк:
- А ти не боїшся, що в лісі з тобою можуть статися дуже страшні речі?
- Ну взагалі-то я цього і чекаю, - хитро підморгнула Червона Шапочка.
- Зрозуміло! - Сказав Вовк і зламав їй ногу.

Їдуть в одному купе Заєць, Лисиця, Вовк і Ведмідь. Заєць бряжчить на гітарі один акорд і цілу годину співає одну й ту ж фразу: "Ми їдемо, їдемо, їдемо, в натурі два вагони".
Лисиця не витримала:
- Заєць! Припини, а то "люлей" навішаю!
- Вийдемо з купе поговоримо, якщо ти така смілива! - Відповідає Заєць.
Вийшли. Повернулися - Лисиця вся в синцях і мовчить.
А Заєць знову:
- Ми їдемо, їдемо, їдемо, в натурі два вагони.
Потім не витримав Вовк. З ним сталося те саме, що і з Лисицею.
Заєць продовжує співати.
Ведмідь не витримав:
- Ну що, косий! Може вийдеш і зі мною поговорити?
Лисиця:
- Міша! Не ходи, їх там, в натурі, два вагона їде !!!

Йде Вовк по лісі. Бачить Заєць без вух.
- Ти це чого?
- Та ось армію закосив – вуха обрізав – мене і комісували.
- Блін, так мені теж повістка прийшла!
- Ну сірий, вуха у тебе маленькі, прийдеться хвіст різати.
Обрізали хвіст вовку, його комісували. Сидять удвох святкують. Йде Ведмідь.
- Чого це ви? Один без вух, інший без хвоста?
- Так ми від армії закосили!
- Блін, так мені теж треба!
Подивилися звірі і кажуть: вуха маленькі, хвіст теж, прийдеться яйця різати!
- Та ви що?
- Ну тоді Міша шуруй в армію!
- Гаразд – ріжте!
Відрізали ведмедику його гідність пішов він на медкомісію. День немає, другий немає. Пішли його шукати. Дивляться а Міша на березі повісився і в лапах висновок медкомісії тримає.
Заєць дістав папірець і читає: “Вроджена плоскостопість”

Йде по лісі ведмідь, а на зустріч вовк. Ведмідь:
- Ти хто?
- Я, вовк.
- Так, записую в блокнотик: «вовк», приходи завтра зранку, я тебе з‘їм. Вовк заплакав і пішов. Ведмідь пішов далі, далі на зустріч лисиця. Ведмідь:
- Ти хто?
- Я, лисиця.
- Так, записую в блокнотик: «лисиця», приходи завтра в обід, я тебе з‘їм. Заплакала лисиця. Ведмідь пішов дала, на зустріч заєць. Ведмідь:
- Ти хто?
- Заєць.
- Так, записую в блокнотик: «заєць», приходи завтра ввечері, я тебе з‘їм.
- А я не хочу щоб ти мене їв і не прийду.
- Ну добре, викреслюю з блокнотика.

Зловив вовк Червону шапочку і затягнув у кущі.
- Давай!
- Вовк, ти що здурів?
- Я кому кажу, давай.
- Вовк, ти такий великий, а я така маленька.
- Давай, а то розсерджуся.
Червона шапочка піднімає спідничку, стягує трусіля.
- Я тебе сюди що срати привів? Пиріжки давай!

Ліверпуль, XVII століття, портова корчма. Сидять за столом старий морський вовк без ока, без ноги та без руки (з протезом у вигляді гака) та хмара молодих матросів, і хавають ром.
— Старий, а ногу де загубив?
— Коротше, братва, була справа біля Куби. Іспанський галеон брали, битком набитий золотом. Ідемо на абордаж, я вже приготувався, переліз через борт, а тут хвиля наш корабель підкинула, врізалися, а я не встиг зреагувати і ногу відірвало до ядреної матері...
— А як це було з рукою?
— Справа була у Середземному морі. Турецьку галеру з бабами для їхнього султана брали, отже. Hу, абордаж, поки хлопці турків різали, я прямо в трюм до баб. Ну, задивився я на красу, і тут мені євнух, гад, ятаганом руку і відібрав...
— Ну, а око?
— Та це тут, на пристані...
— ???
— Чайка насрала, а я забув, що в мене гак…

Миша вийшла заміж за Слона... Наступного дня Слон здох. Миша сидить на пеньочку й плаче. Підходить Вовк:
— Миша, Миша, чого плачеш?
— Та ось... Усього один день заміжня була, а тепер усе життя його закопувати...