Анекдоти про чоловіка і дружину
Прийшов чоловік на пляж. Народу взагалі немає. Роздягся догола і поплив. Накупався, підпливає до берега, а біля його білизни дівчина сидить і книгу читає. Що робити? Пірнув він знову у воду. Дивиться, на дні тазик лежить. Взяв він його, загородив перед та підійшов до дівчини:
- Привіт, прекрасна дівчина!
- Добрий день.
- Що робимо?
- Так от, книгу читаю, - відповідає вона.
- А про що книга?
- Та як думки вгадувати.
- А що зараз я думаю? - Запитує він.
- Ви думаєте, що у тазика є дно.
До людей прийшли гості, сидять на кухні. Син господарів не хоче їсти
кашу з вівсяних пластівців. Батько:
- Коли на війні, в одній із гарячих точок, я не пив три дні, то знайшовши
калюжу я виплескав її разом із брудом і нічого смачнішого не пив.
Коли я повернувся з війни, де провів три роки без жінок, я попросив у
борделі найкрасивішу дівчинку. Мені дали стару каліку, або запропонували
почекати годину, коли звільняться кращі дівчата. Я не став чекати.
Дружина цього татуся:
- Розкажи йому ще про те, як у тебе заплуталися стропи парашута і ти
впав із 300-метрів головою зі скелі.
- Хто тут?
Чоловікові подарували папугу. Дорогого, гарного. Але… дуже лайливий.
— І жінка твоя, й теща твоя, й сам ти, хазяїн… трам-тарам-тарам!
Чоловік умовляв-умовляв, клітку накривав — нічого з тим папугою зробити не може.
Подумав — і засунув його в морозилку холодильника. Хвилин із десять тривав стукіт і жахлива лайка, й раптом — тиша.
Чоловік відчиняє дверцята — папуга, тихо:
— Прошу вибачення, був неправий, дуже розкаююсь. І дружина ваша, й теща, й ви самі — чудові люди. Помилився, вибачте!
Мужик, розчулено:
— Та годі, з ким не буває, забудь!
Папуга, ще тихіше:
— Вибачте, а можна спитати? А що вам курка зробила?!
Чоловік намилює джинси і примовляє:
- Нікому не можна довіряти, нікому. Навіть собі.
Продовжує намилювати.
- А я тільки пукнути хотів...
— А розкажи мені, дорогий чоловік, звідки це ти вчора на рогах прийшов?!
— Опаньки! А давай спочатку ти мені розповіси, звідки в мене роги?!
Цілком випадково дружина зіткнулася з чоловіком у супермаркеті на День Святого Валентина. У руках він ніс розкішну розову азалію.
— Надіюсь, що це для мене? – пожартувала вона.
— Тепер уже так, - пролунав позаду жіночий голос.
Прийшов чоловік влаштовуватися власним водієм до олігарха.
Олігарх запитує:
- Як вас звати?
- Руслан
- А прізвище?
— Ну... Я не можу сказати...
- Чому?
— Ви мені тоді відмовите...
— Що ти несеш, мужик? Говори прізвище або котись звідси.
Пом'явся мужик ще трохи і сказав:
— Коханий моє прізвище.
Олігарх усміхнувся так загадково і сказав:
— Ну, поїхали, коханий.
- Павлику, ким ти хочеш стати, коли виростеш?
- Я хочу стати людиною, яка могла б купувати дружині діаманти і дорогі шуби, водити її в найдорожчі ресторани і купити їй Феррарі останньої моделі.
- Молодець, Павлику, сідай. А ти, Вова, ким хочеш стати?
- Раніше я хотів стати космонавтом, але тепер я хочу стати дружиною Павлика.
- В тебе коли день народження?
- У травні. А що?
- Я тобі штори подарую. А то весь будинок бачить як у тебе дружина без трусів вічно ходить.
- А у тебе коли?
- У червні. А що?
- Я тобі бінокль подарую, щоб ти бачив чия це дружина...
- Як ти думаєш чоловікам можна вірити?
- Можна. Нехай вірять...
Чоловік прошепотів на вушко: «Прив’яжи мене і роби що хочеш...» Прив’язала і поїхала в нічний клуб...)
Нам чоловікам для щастя потрібно не багато.
- І літачок мені купиш...
- Куплю...
- З пультом!
- З пультом...