Анекдоти про чоловіка і дружину - сторінка 44

Уночі міліція зупиняє п'яненьку дамочку:

— Куди поспішаємо?
— На лекцію.
— Хто ж в такий час лекції читає?
— Чоловік!

- Кума, ти так схудла, така фігурова стала, як це тобі вдалося? Як, як… Чоловік генератора на педалях купив.

Дзвінок по телефону.
Чоловік бере трубку;
— Вибачте, це дзвонить колега Вашої дружини. Скажіть, Світлана Володимирівна після вчорашнього корпоративу добре почувається?
— А чому вона повинна погано почуватися? Вона ж не вживає алкоголю
— Змушений Вас засмутити...
— Та що Ви собі дозволяєте?
— Вона навіть у рота не бере!
— Схоже, я змушений буду засмутити вас двічі…

Їду на машині, виїжджаю на головну дорогу і бачу - чоловік за кермом голиться!.. В мене ледве помада в каву не впала!

Дзвінок.
— Добридень! Скажіть, ви сатанинські ритуали проводите?
— Ні.
— А ритуали вуду?
— Теж немає.
— А індуїстський очисний ритуал Ачамана? Чи, може, ритуал Навджот із зороастризму?
— Молодий чоловік, куди ви дзвоните? Ми нічим подібним не займаємось!
— То яке ж ви до біса "агентство ритуальних послуг"?

Чоловіки в поході бухають біля вогнища. Все чудово, єдина проблема — комарі, яких просто неймовірна кількість. Чоловікам комарі набридли, вони загасили вогнище, щоб комахи на світло не летіли, і сховалися в намет.
Через деякий час один, вже добряче п’яний, визирає з намету, а на вулиці світлячки літають. Він налякано залазить назад у намет і кричить:
— Мужики! Нам кінець! Комарі з ліхтариками повернулися! Вони нас шукають!!!

Троє сидять у Раю, поряд річка з пивом, б'ють джерела з коньяком. Сидять, пиво попивають, шашликом заїдають. Раптом з-за кущів вибігає мужик:
— Хлопці, налийте кухоль пивка?
Ті переглянулися:
— Так, будь ласка!
Чоловік випив, втік. За півгодини знову вибігає з кущів.
— Мужики, налийте ще кружечку?
— Ти че, сідай з нами, пий закусуй, озирнися навколо-всього вистачає.
— Та не можу, я ще в реанімації!

Чоловік з вудкою сидить на березі річки. Підходить жінка, роздягається догола, а в інтимному місці пірсинг і йде купатися. Рибалка:
— Ти труси одягни, тут щука на блешню здорово бере.

Підходить чоловік до вітрини з ковбасами та копченостями, вибирав-вибирав, нарешті каже:
— Мені, будь ласка, суслятини гарячого копчення.
— А в нас такого нема.
— Ну як же ні, он там написано — суслятина г. к.
Молоденька продавщиця плескає себе по лобі і кричить старшій:
— Галино Костянтинівно, у вас бейджик у вітрину впав!

У нас собачка вже стара, Маразм накрив капітально, у темряві по квартирі пересуватися не хоче,
Іноді скиглить, щоб її віднесли з кімнати на кухню.
Вчора вночі я встала попити води, йду коридором, а мені на зустріч рухається лампочка і пихкає, я в крик.
Прибіг чоловік, увімкнув світло, виявляється він собаці на голову одяг ліхтарик (типу шахтарського), а мені не сказав.
Мене ж ще й посварив, накшталт голосно кричав, песик від жаху описався, а йому прибирати.

Жив-був чоловік. Він перекинув міст через річку і брав карбованець із охочих перейти на інший бік. Люди не любили цієї людини, навіть не віталися з нею.
Коли він помирав, син спитав його про останнє бажання.
— Я був не добрий до людей. Мене не любили за життя. Хотів би, щоб після смерті мене згадували добрим словом.
— Добре, - відповів син - я виконаю твоє бажання!
Після смерті батька син підняв ціну на перехід моста до 3 карбованців.
— Ось негідник, — казали селяни, — а батько його був гарною людиною. Всього один карбованець просив.

Чоловік, спостерігаючи як дружина розкладає косметику, вирішив з'ясувати, що і для чого їй потрібно. Дружина:
— Ну, ось дивися: спочатку вмиваюся пінкою, потім — скраб, далі тонік, крем, основа для макіяжу, тональний крем, а потім пудра.
— А навіщо це все?
— Щоб вийшов природний колір обличчя.

Дівчина стоїть на автобусній зупинці. Вона старанно намагається втримати коротку спідницю, що розвівається на вітрі. Раптом вона бачить, що її роздивляється незнайомий чоловік.
— Я бачу, Ви не джентльмен! – обурюється дівчина.
— Так і я бачу, що Ви теж не джентльмен…

Чоловік прискакав до коханки на коні і каже кобилі:
— Ти стій під балконом: якщо чоловік прийде, я вистрибну і ми одразу поскачемо.
Сам іде. Через деякий час лунає дзвінок у двері коханки.
Чоловік стрибає з балкона. Коханка відчиняє двері. Перед нею стоїть кінь і каже:
— Скажіть господареві, там дощ пішов, я в під'їзд зайду.

У одного чоловіка вдома був власний портал в інший світ. Щовечора він проходив через заповітні двері, залишаючи позаду буркотливу дружину, набридливих дітей і собаку-гавкуна. У тому світі він був єдиною людиною на землі. Ніхто його не турбував, не псував настрій і не виносив мозок. Тому той світ був ідеальним. Чоловік насолоджувався спокоєм.
Але коли ноги зовсім затікали, і він переставав їх відчувати, доводилося вставати з унітаза, витирати зад, відкривати чарівні двері й повертатися назад у світ метушні та клопотів.

Їдуть якось чоловіки у поїзді. Проїжджають поле, а на ньому корови пасуться. Один із чоловіків вигукує:
— О, на цьому полі 343 корови!
Ніхто не звертає уваги, їдуть далі.
Проїжджають ще одне поле з коровами.
— А тут 427 корів!
Знову ніхто не звертає уваги, їдуть далі.
І ось, втретє проїжджають поле з коровами.
Чоловік знову:
— А тут 634!
Усі в поїзді не витримують, ідуть до машиніста, зупиняють поїзд, виходять, ідуть перераховувати корів.
Чоловік мав рацію — корів дійсно було 634.
Усі в подиві підходять до чоловіка й запитують:
— Але як ти зміг вгадати?
— Дуже просто: рахую ноги й ділю на чотири.

-Пʼєш?
- Ні.
-Куриш?
-Ні.
Дружині зраджуєш?
Ні.
-Що зовсім не маєш недоліків?
Є один. Брешу
багато...

Приходить чоловік додому з пилососом.
Дружина:
— Ти що, пилосос купив?
— Ні, не купив.
— Сьогодні зустрів твою подругу. Ми пішли до неї додому, випили, закусили.
Тут вона роздяглася і каже мені лагідно:
— Бери, що хочеш.
— І що?
— Ну, я взяв пилосос.

Приходить чоловік до лікаря
— Лікарю, я збожеволію
— Що трапилося, голубчику?
— Щоразу, коли я засинаю у мене увісні миші у футбол грають. І гаразд футбол, але миші!
— Не хвилюйтеся, голубчику, ось вам пігулка, випийте перед сном і все пройде
— А чи можна її випити завтра...?
— Навіщо ж?
— У них сьогодні фінал

Подруга запитує:
— Цікаво, а твій чоловік пам'ятає дату вашого весілля?
— На щастя ні.
— А чому "на щастя"?
— Я нагадую йому про це кілька разів на рік і кожного разу отримую подарунки.