Анекдоти про Андрія

Люсю, я в тебе перший?
- Я ж тобі вже сто разів казала: "Ти в мене перший!"
- Взагалі-то я тебе вперше про це питаю...
- Вибач, Коля.
- Я Андрій.

Вчені вирішили провести експеримент із розмноженням мавп у неволі.
Посадили в три клітки разом із мавпами: Івана, Дмитра та Андрія.

Через рік вирішили перевірити результати. Заходять у клітку до Івана — у того троє мавпенят. Ну, всі, звісно, дуже раді.
Заходять до Дмитра — у того п’ятеро. Комісія просто в шоці:
— Це рекорд, таке неможливо!

Заходять до Андрія — у того лише двоє.
Ну, комісія питає:
— Чому у вас так мало?
— Так це ж самець.

Бабка знайшла внукову траву і курнула. І тут дзвінок в двері:
- Добрий день, а Андрій є?
- Ні, нема.
- А де він?
- І девіна нема.

— Насть, а я в тебе перший?
— Ой, ну ти вже сто разів запитував! Звісно.
— Взагалі то, я вперше запитав.
— Вибач, Саш.
— Я Андрій!

- Ну що Галька, розповiдай, як з'iздила на курорт?

- А що розповiдати? Я з yciєї вiдпустки тiльки й запам'атала, що Андрій кликав дочку з води та мене з бару однiєю фразою:

«Виходь, ти вже синя!»

Попадають до раю три мужики. Зустрічає їхній апостол:
- Ну що, хлопці, рай великий, ногами не оминути, треба їздити.
Ось ти Андрію, ти зрадив своїй дружині двадцять разів. Ось тобі Славута, їдь.
Ти Ігор, зрадив своїй дружині п'ять разів, молодець, ось тобі Форд, катайся. Михайле, ти не зрадив своєї дружини жодного разу! Ось тобі новий Порше, ти його гідний, кайфуй!
Минає деякий час, і двоє (на Славуті та Форді) бачать Михайла, який плаче на капоті свого Порша.
- Що трапилося?
- Та ось, дружину зустрів, на роликах.

Діалог у хімчистці:
- Ви жирні плями з дивану виводите?
- Так!
- Ось гроші! Ось адреса! А жирну пляму на дивані звати Андрій.

— Заміж хочу!
— А, Андрій де?
— Соплі жує.
— І що каже?
— Каже, смачно.

- Андрій, запропонуйте Галі стільчик!
- Галя, стільчик будете?🙃

Батько — донці:
- Хочу порадувати тебе, Катюша, Андрій попросив твоєї руки.
- Так, але мені так не хочеться розлучатися з мамою.
- І не треба, моя радість! Візьми її з собою!

Повзе п’яний Андрій навколо колодязя і тихо бурмоче:
- Якщо через п’ять хвилин цей паркан не скінчиться - треба буде перелазити.

- Андрію, я йду від тебе! Ти постійно мене підйобуєш через мою зайву вагу! - А як же наша дитина? - Яка дитина? - Так ти не вагітна?

Напиваючись, Андрій не звертав увагу на зовнішність жінки, на вік і на стать.

Андрій, зранку похмелився і згадав, що вчора не пив.

Дід Андрій гнав такий самогон, що після його смерті, внуки бились більше за апарат ніж за хату.