Анекдоти про поїзд

Європа:
- На жаль, сьогодні всі поїзди скасовуються через погану погоду.
Укрзалізниця:
- Машиніст нашого потяга збив під час руху два дрони, а провідниця п’ятого вагона одну крилату ракету, тож потяг прибуде з затримкою у 5 хвилин.

Досвідчений провідник поїзда коли ходить посцяти, не може вдома потрапити у унітаз що спокійно стоїть.

Коли мені кажуть, що ніби все, твій поїзд пішов, я радію тому, що все ж таки він ще кудись рухається, цей мій поїзд. Ту-ту!

Неправда, що в Україні поїзди не мають біотуалетів.
Натиснеш на педаль унітазу, і відкривається отвір у біосферу!

Зубний лікар, після трьох спроб видерти зуб у пацієнта, не витримує й каже:
— Та хай тобі його поїзд видирає, я вже сил не маю!
За тиждень зустрічає пацієнта на вулиці, а в того вже взагалі зубів нема.
Пацієнт: — Ну що, лікарю, я зробив, як ви сказали: прив’язав свого зуба до останнього вагону потягу…
Лікар: — Ну і?
— І три вагони зійшли з рейок…
— А зуби? Зуби тобі хто вирвав?
— Та начальник станції вибив, погань!

Біля залізничного переїзду пробка. Проїзд перекритий. Машини сигналять, водії хвилюються.

З будки виходить дідусь:

— Наберіться терпіння, громадяни! Поїзд спізнюється на п'ять годин.

- Чи зрозуміли ви мене?- запитав учитель в кінці уроку.
- Зрозуміли!
- То хто наведе приклад з префіксом "пре"?
- Поїзд пре, - відповів один з учнів.

Віталій дуже любив жартувати, і коли його друга переїхав поїзд, на похороні він привітав його з переїздом.

Якось їдуть мужики на поїзді. Проїжджають поле, а на ньому корови пасуться. Один із мужиків вигукує:
-О, на цьому полі 343 корови!
Ніхто не звертає на це уваги, їдуть далі.
Проїжджають ще одне поле із коровами.
-А тут 427 корів!
Знову ніхто не звертає уваги, їдуть далі.
І ось втретє проїжджають поле з коровами.
Чоловік знову:
А тут 634!
Усі у поїзді не витримують, йдуть до машиніста, зупиняють поїзд, виходять, йдуть перераховувати всіх корів.
Чоловік мав рацію, корів справді було 634.
Всі здивовані, підходять до чоловіка і питають:
-Але як ти зміг вгадати
- Дуже просто, рахую ноги, і ділю на чотири

- Куме! Ви ідіот?! Цитрамон - Дарниця - це не поїзд!!

У купе поїзда розмовляють два чоловіки, які повертаються з курорту.
- А я жінці везу у подарунок літр горілки! - каже один.
- Жінці? Літр горілки?! - дивується другий.
- А що, думаєш, мало буде?

Понадився мужик ночами в морзі небіжчикам вибивати золоті зуби. В черговий раз, тільки знайшов підходящого небіжчика (2 мости і 3 коронки) як з'явився сторож. Залишити таку здобич шкода. Він небіжчика - під пахву і через паркан. Вибив зуби цеглою. А тіло приставив до дерева.
Йдуть два алкаша. У тіні - силует.
- Братан! Дай закурити.
- Мовчить. Значить нас не поважає.
Перший дістає ніж і завдає 5 ножових поранень у живіт. Другий щупає пульс і з жахом каже:
- Вбили!
Беруть його під пахви, кидають під проїжджаючу машину і тікають.
Водій звичайно загальмував але передніми колесами переїхати таки встиг. Повертаючись від коханки під виглядом відрядження йому дуже не хотілося влипнути в таку історію. Він перевіз тіло до залізничного переїзду і поклав на рейки.
Машиністи товарного потягу помітили самовбивцю здалеку, але гальмівний шлях виявився довшим. Бампером локомотива тіло було відкинуто на 30 метрів, вдарилося об сосну і сповзло.
(1) - Знімуть премію за аварію в рейсі.
(2) - Не знімуть. Неси його в кабіну.
Ніхто не помітив, як з поїзда на мосту через річку, був викинутий труп.
Два браконьєра тротилом глушили рибу. Виловлюючи рибу їм попалося тіло невдахи. Ситуація не з приємних. Вони поклали його в мішок і вранці викинули з 16 поверху свого будинку на асфальт перед будинком - нещасний випадок.
Бабульки-пенсіонерки після відправки онуків у садки і школи перед будинком обговорювали останні новини коли зі свистом перед ними впав нещасний чоловік середніх років. Вони-то і викликали швидку допомогу.
Після операції яка тривала більше пяти годин вийшов хірург і сказав:
- Випадок дуже важкий, але жити буде.

Маленький син застукав маму з татом за цим ділом. Тато, щоб викрутитись починає голосно гукати:
— Чух-чух, їде поїзд, чух чух, чух чух.
Син вибігає з кімнати і кричить:
— Діду! Бабо! Мама з татом з розуму посходили! , як коти, а думають, що в поїзді їдуть.

Купе поїзда. Їдуть мама, донька, солдат і прапорщик. Раптом гасне світло, і лунає дзвінкий ляпас.

Мати подумала: «Треба ж донька зовсім доросла, а лізти до себе не дозволяє, молодець!»

Донька: «Треба ж, мама вже десять років без чоловіка, а не дозволяє…»

Прапорщик: «Тьху, треба ж, солдат пристає, а мені дісталося!»

Солдат: «Ще раз світло згасне, я йому ще раз вріжу!»

Зустрічаються двоє:
- Вітання! Чого такий сумний?
- Зуб болить!
- Так піди до стоматолога!
- Так боюся я їх!
- Ну, тоді йди на станцію, прив'яжи нитку до зуба і поїзду. Поїзд смикне - і нормально.
Через пару днів зустрічаються знову:
- Ну, як справи, як зуб?
- Сість стук відірвав!
- Шість зубів ?!
- Нєааа! Сість вагонів! А зуби мені усі масиніст повибивав.

Купе поїзда, ніч

Чоловік:
— Дівчина, вам не нудно одній там лежати?
— Відчепіться, я спати хочу.
— Дівчино, а в мене іграшка є. Хочете погратися?
— Я ж вам сказала, не заважайте мені спати!
— Дівчино, а можна мені тоді з вашою іграшкою погратися? Зверху простягається рука і кидає чоловікові фалоімітатор.
— Та хоч до ранку, тільки спати не заважай!

Їдуть якось чоловіки у поїзді. Проїжджають поле, а на ньому корови пасуться. Один із чоловіків вигукує:
— О, на цьому полі 343 корови!
Ніхто не звертає уваги, їдуть далі.
Проїжджають ще одне поле з коровами.
— А тут 427 корів!
Знову ніхто не звертає уваги, їдуть далі.
І ось, втретє проїжджають поле з коровами.
Чоловік знову:
— А тут 634!
Усі в поїзді не витримують, ідуть до машиніста, зупиняють поїзд, виходять, ідуть перераховувати корів.
Чоловік мав рацію — корів дійсно було 634.
Усі в подиві підходять до чоловіка й запитують:
— Але як ти зміг вгадати?
— Дуже просто: рахую ноги й ділю на чотири.

Куме!! Ви ід1от??!!
Цитрамон-Дарниця – це не поїзд!

- А я боюся літати на літаках ...
- А я на поїздах боюся.
- На поїздах-то чого?
- Ну прикинь, літаючий поїзд... Це ж обісратись зі страху можна!

Рабинович, Циперович і Кацман біжать за поїздом. Рабинович і Циперович встигають стрибнути на ходу, а Кацман – ні. Поїзд вирушає, а Кацман стоїть на пероні і сміється.
– Що ви смієтесь? - Запитують його.
– Вони ж мене проводжали!