Анекдоти про Васю
Син каже матері:
- Я більше в школу не піду.
- Чому?
- Та ну її, цю школу. Знову Кузнєцов буде бити підручником по голові, Олексій почне з рогатки цілитися, а Василь буде підніжку
ставити. Не піду.
- Ні, синку, ти повинен йти в школу, - каже мати .- По-перше,
ти вже дорослий, сорок років виповнилося, а по-друге, ти ж директор школи.
- Запам’ятай, Василю, життя - це не сьомга, не осетрина і не червона ікра. Життя - це кілька в томаті, максимум - хек!
- Віка, ти з ким розмовляєш?
- Кота життю вчу!
- Прикинь! Після всіх цих рекомендацій по дрес-кодам, одягаю я, значить, на співбесіду суворе плаття, нижче колін, непомітний макіяж, мінімум аксесуарів, закриті туфлі-човники. Так ця стерво-кадровичка і двох хвилин зі мною не говорила - вигнала!
- Чуєш, Вась, може ти не поголився?
Попав чоловік на безлюдний острів. Бачить – є і банани, і риба в річці; з голоду не помреш. Одне погано – повна самотність. Прожив він так місяць, два, три. Раптом одного чудового дня з лісу виходить дівчина неймовірної краси. У чоловіка аж слинка потекла, йде він до неї, руки розкинув. А вона – раз! – від нього відскочила.
– Хочеш, щоб я стала твоєю? – питає.
Чоловік киває.
– Тоді залізь на пальму і кричи звідти, що любиш мене.
Чоловік зробив, як вона просила. А дівчина йому:
– Мені цього мало. Тепер візьми в рот два банани і тридцять разів підстрибни.
Чоловік і це зробив. А дівчина знову:
– Мені цього мало. Тепер стань догори ногами.
Чоловік став і хрипить:
– Давай хоч познайомимося. Мене Вася звати.
– А мене – Галюцинація.
- Хлопчику, як тебе звуть?
- …
- Хлопчику, ти що, гальмо?
- Мене Вася звуть.
- А де ти живеш?
- Я не гальмо.
- Вовочко, а чого це ти раптом заговорив матом?
- Мамо, я сьогодні у дворі допомагав лагодити дядькові Васі машину і щоб не забути, я повторюю назви деталей.
Сидить компанія старих знайомих, які давно вивчили напам’ять усі відомі їм анекдоти.
- Анекдот номер 56!
Усі сміються.
- Анекдот номер 19!
Усі сміються.
Новачок, щоб не відставати від інших:
- Анекдот номер 68!
- Вась, ну не при дамах же!!!
Війна, розмовляють два українські військові:
- Остапе, ти бачиш оте скупчення ворога за два кілометри?
- Так, Василю, бачу. Вони грають футбол якимось дерев’яним обрубком.
- Остапе, треба подарувати цим наркоманам м’яча чи бодай качан капусти, бо на це боляче дивитись.
- Обійдуться, ви б іще запропонували розмінувати їм поле, на якому вони грають.
Син підходить до батька:
- Тату, а як я появився?
- Колись твоя мама була кізкою, а твій тато козликом, то ми скакали, скакали і доскакались.
Син йде до мами:
- Мамо, тато сказав, що коли ти була кізкою, а він козликом, ви скакали, скакали і появився я!
- Ні, синку, все було не так.
Ось коли я була ластівкою, а дядько Василь орлом, то ми літали, літали і долітались.
А твій тато, як був к.злом так і залишився!.
Урок біології:
Заходить учитель-наркоман у клас і каже:
- Так діти, сьогодні ми поговоримо про рослини. Які ви знаєте рослини? Маша встає і каже:
- Я знаю мак!
- Ооо, мак, це добре! Сідай 5.
Вася встає і каже:
- Я знаю коноплю.
- Ооо, конопля, це добре. Сідай 5.
Вовочка встає і каже:
- А я знаю підсніжник!
- Ооо, підсніжник, це погано. Сідай 2! Як твоє прізвище?
- Косячок!
- Ооо, косячок, це добре. Сідай 5!