Анекдоти про війну
Зустрічаються два євреї після Другої світової війни. Один каже іншому:
— Уявляєте, Фіма, під час війни мене схопили німці, кинули в газову камеру, дали протигаз і пустили газ. Я почав молитися, бо ці протигази продавав їм я, і тільки мені та Всевишньому було відомо, що вони не фільтрують повітря. І що ви думаєте? Мої молитви були почуті, і я залишився живий! Це справжнє диво!
— Ніяке це, Яшо, не диво, бо газ німцям продавав я!
Друга світова війна. До німців у полон потрапили троє: француз, українець та єврей. Німецький офіцер каже:
- Ми вас розстріляємо! Але виконаємо ваше останнє бажання.
Француз попросив молоду жінку, українець - лист додому написати, а єврей - трошки полуниці.
- Ти що? Де ми тобі у жовтні знайдемо полуницю?
- Нічого страшного, я можу зачекати.
Йде біля річки дід з онукою. По річці пливе лайно. Онука запитує:
- Дідусю, звідки лайно.
Дідусь у відповідь:
- Це було давно... Жили тут принц і принцеса, і дуже один одного любили.
Одного разу принц поїхав на війну, і гонець приніс новину, що принц пропав безвісти... Принцеса від горя втопилася в цій самій річці. А принц повернувся додому і, дізнавшись, що його кохана мертва, теж втопився в цій річці...
- Дідусю, а гівно-то звідки?
- А я звідки знаю, насрав хтось.
- Люба, ми збиралися закупитися консервами і водою, якщо війна затягнеться. Чому в холодильнику 7 пляшок вина?
- Я готуюсь до Перемоги!
Дід відправляючи онука на війну, каже:
- Я тобі за кожного 200 буду по 100 доларів платити.
Так і домовилися.
Приходить тиждень, дід телефонує до онука і запитує:
- Як справи, як з 200-ми, чого мовчиш?
- Діду, так тільки 185, буде 200 - я подзвоню!
- Пані! Яка мета вашої поїздки до іншої області?
- Відвідування коханця...
- Наразі війна! Залишайтеся, будь ласка, вдома! До вас приїде волонтер!
Війна, розмовляють два українські військові:
- Остапе, ти бачиш оте скупчення ворога за два кілометри?
- Так, Василю, бачу. Вони грають футбол якимось дерев’яним обрубком.
- Остапе, треба подарувати цим наркоманам м’яча чи бодай качан капусти, бо на це боляче дивитись.
- Обійдуться, ви б іще запропонували розмінувати їм поле, на якому вони грають.
-Альо, пане Путін, то Місько зі Закарпуття! Телефоную, жеби вам повісти, же ми ту вам
офіційно війну декляруемо.
- Хорошо, Миша, а у Вас большая армия?
- Я, Володько, сусід Стефко і всі, шо ту в карти грали. То нас разом вiсiм.
- А у меня в армии 300 тысяч людей.
- Холера ясна, я зара вам віддзвоню.
(за якийсь час)...
- Слава Ісу, пане Путін! Я сi тежко вибачею, але мусимо ся відмовити від тої войни.
- Неужели? Очень жаль. А почему Вы - передумали?
- Ну, ми тута посиділи за пару гальбами пива, так си між собов порадили, і вздрiли, же в нас маленький цвинтар. Де ми вас всіх закопаєме?
- Тату, чому в зоряних війнах немає москалів?
- Тому що це майбутнє, синку...
До людей прийшли гості, сидять на кухні. Син господарів не хоче їсти
кашу з вівсяних пластівців. Батько:
- Коли на війні, в одній із гарячих точок, я не пив три дні, то знайшовши
калюжу я виплескав її разом із брудом і нічого смачнішого не пив.
Коли я повернувся з війни, де провів три роки без жінок, я попросив у
борделі найкрасивішу дівчинку. Мені дали стару каліку, або запропонували
почекати годину, коли звільняться кращі дівчата. Я не став чекати.
Дружина цього татуся:
- Розкажи йому ще про те, як у тебе заплуталися стропи парашута і ти
впав із 300-метрів головою зі скелі.
- Хто тут?
Заєць захотів навчитись стріляти. Пішов в магазин за пістолетом. Продавець каже відповіш мені на 3 загадки продам тобі пістолет.
- Хто такий Путін ?
- дебіл
- Хто почав війну і хто закінчив?
- Почали Німці закінчили Українці.
- Чи існує життя на Марсі ?
- Вчені ще не довели.
Дав продавець зайцю пістолет.
По дорозі додому заяць зустрів
Вовка вовк каже:
- Звідки в тебе пістолет?
- Іди в магазин і на загадки
відповіш так:
На 1 - дебіл; На 2 - почали Німці закінчили Українці; На 3 - вчені ще не довели.
Вовк прийшов і каже:
- Дайте мені пістолет.
Продавець питає:
- Як тебе звати.
- Дебіл.
- Хто тебе народив такого?!
- Почали Німці закінчили Українці.
- Ти що взагалі придурок?
- Вчені ще не довели.
Сидить путін у бункері. Один. Лише власний портрет на стіні. путін (портрету):
- Просрали війну, дебіли... Що ж тепер буде, га?
Портрет:
- Поміняємось місцями.
- В сенсі?
- Мене знімуть. А тебе - повісять.
Мурахи пішли на війну, а одного залишили охороняти мурашник.
Вертаються - мурашник розвалений.
Сторож пояснює:
- Проходив ведмідь, наступив.
- Але ж ти йому відомстив?
- Звісно, ще й як! Я пішов і насрав йому прямо посеред барлоги.
Альо, це є путін? То Мішко зі Закарпуття! Телєфоную, аби вам повісти, ми ту вам офіційно війну декляруємо.
- Хорошо, Миша, а у Вас большая армия?
- Я, Володько, сусід Стефко і всі, шо ту в карти грали. То нас разом вісім.
- А у меня в армии 300 тисяч людей.
- Холєра ясна, я зара вам віддзвоню.
(за якийсь час)…
- Слава Ісу, хgйло путін! Я сі тєжко вибачєю, але мусимо ся відмовити від тої войни.
- Неужели? Очень жаль. А почему Вы передумали?
- Ну, ми ту посиділи за пару флягами пива, так си між собов порадили, і вздріли, же в нас маленький цвинтар. Де ми вас всіх закопаємо?
Зробила уроки з сином. З-під стола він виліз з фразою: «Тобі під час війни треба з москалями допити проводити!»😉