Анекдоти про чай
Після трудового дня дружина йде додому, вся така замучена... Біля під'їзду стоїть машина чоловіка. "О, дорогоцінний уже вдома. А чому так рано?".
Заходить у квартиру, у коридорі розкидані черевики, джинси, у душі вода тече... "Точно вдома. Рано прийшов. Напевно сюрприз приготував!". Заходить у ванну. Шторка зачинена. Вона миє руки, запускає одну руку за шторку, намацує ЙОГО і зі словами: "Дзвіночки мої - квіточки степові!" робить характерне перебирання пальцями. Виходить із ванної, йде на кухню приготувати щось смачненьке. На кухні картина маслом: сидить чоловік, п'є чай...
Хвилинне мовчання, далі діалог:
- Ти що тут робиш?
- Чай п'ю.
- А в душі хто?
- Тато приїхав у гості.
Пішов чоловік на роботу, а жінка залишилась вдома одна. Дзвінок у двері. Відкриває - коханець. Ну, випили чаю, обнімання, поцілунки, пішло діло до гарячого. Аж раптом - дзвінок у двері. Вона коханця голого на балкон випхала, а там зима, холодно...сама двері відкриває - знову коханець! Та сама історія...і так знову і знову... Ось вже пятий раз у двері дзвонять. На цей раз коханець-поліцай. Ну знову діло до гарячого і знову дзвінок у двері! Поліцай на балкон вибіг, встиг лише фуражку захопити. Прийшов додому чоловік. Ну, поїв, попив, у туалет сходив тай просить в жінки ласки. А пять коханців стоять на балконі голі, мерзнуть, трусяться. Тоді поліцай каже одному:
- Біжи зараз до дверей, а далі я знаю що робити. Зрозумів?
- Та зрозумів...
Вибігає з балкону, біжить до дверей. Чоловік в шоці! Що то за голий мужик по спальні бігає?! За ним вривається голий поліцай у фуражці й питає:
- Тут голий мужик пробігав?
- Пробігав...
- Група захвату! За мною...
Бaбa з дідoм вирішили згaдaти мoлoдіcть. Договорилиcя про побaчeння. Дід витрaтивcя, квіти купив, пpийшoв у пpизнaчене міcце. Чeкaє. Дві години минуло, бaбки нeмaє. Три гoдини. Чoтиpи...
Πoвepтаєтьcя poзлючeний дoдoму, а баба сидить, чаї ганяє.
- Щo ж ти, cтара, нe прийшла?!
- А мeнe мама нe пуcтилa...
- Дайте мені чай зі смаком відчаю і зневагою до майбутнього...
- Віскі?
- Так...
З нинішніми цінами і зарплатами скоро буде так:
- Дорогий, ти навіщо взяв новий пакетик чаю?
- Дорога, але в старому вже ниточка перетерлась...
- А пришити, що, рук немає?!
Вечір. Вже доходить 11 година, чоловіка вдома немає, дружина на кухні чекає з качалкою і сковорідкою. Дзвінок. Дружина відкриває - стоїть чоловік: в одній руці букет яскраво-червоних троянд, в іншій - тортик, на обличчі - ніжна посмішка.
- Добрий вечір, кохана! Це тобі ...
- Ой, любий ... А що, сьогодні свято якесь, річниця весілля?
- Та ні ... Так просто ... Підемо в спальню, а?
- Стривай, повечеряєм хоч...
- Та ні, давай йдемо...
- Ну хоч чаю з тортиком поп'ємо ...
- Ні, пішли швидше!
- Ех-х (тяжке зітхання) ... Бачиш, мені сьогодні не можна ...
- Та ви що, змовилися всі, чи що?!
Баба з дідом вирішили згадати молодість. Договорилися про побачення. Дід витратився, квіти купив, прийшов у призначене місце. Чекає. Дві години минуло, бабки немає. Три години. Чотири... Повертається розлючений додому, а баба сидить, чаї ганяє.
- Що ж ти, стара, не прийшла?!
- А мене мама не впустила...
Прийшов у ресторан японець, жодного слова українською сказати не може, думає: "Прийде українець, і я замовлю те, що він замовить". Приходить українець і каже:
— Офіціант! Мені чаю!
Японець повторює:
— Офіціант, мені сяю!
Ну, налили йому чаю, японець випив кілька склянок і думає, що чаєм не наїсться, вирішив чекати далі. Приходить ще один українець і каже:
— Офіціант, мені щавлю з яйцями, рака на стіл і сосисок за 15 копійок.
Японець повторює:
— Офіціант, шевели яйцями, раком до мене під стіл і соси за 15 копійок!
Офіціант:
— Що???!!!
— Сяю!
Приходить чоловік у гості до свого друга, разом із ним у квартиру забігає величезний пес. Поки вони п’ють чай на кухні, собака бігає по квартирі, рве шпалери, фіранки, скидає горщики для квітів і гадить на підвіконня. Коли, нарешті, гість збирається йти додому, собака на завершення справи робить калюжу на килимі.
Господар із надією у голосі:
- Ну, я сподіваюся, ти забереш свою собаку?
- А я думав це твоя...
Старий зек, весь в наколках, заходить в кафе.
Дівчинка-офіціантка тихенько підходить і боязко приймає замовлення, коли справа доходить до чаю, вона запитує:
- Який вам чай подати?
- Та не важливо, який, на свій смак принеси!
Заздалегідь в жаху від можливого покарання за помилку, дівчинка просить ради на кухні. Заповзятливий кухар варгане чифір, кольору і консистенції дьогтю. Спробувавши напій, зек, зітхнувши зауважує:
- Так, дочка, бачу, життя-то тебе помотало!
- Розочко, зроби мені чай.
- Ой, Сьомо, я так утомилася, зроби сам.
- А я не втомився? Я, між іншим, на роботі був!
- Добре, не сваритимемося, давай так — я зроблю тобі чай, а ти — мені.
- Давай.
- Роза, ось твій чай!
- Я перехотіла, пий сам!
- У нас є щось випити?
- Так, чорний чай.
- А щось міцніше?
- Ось, візьми новий пакетик.
Старий зек, весь в наколках, заходить в кафе. Дівчина-офіціантка тихенько підходить і боязко приймає замовлення, коли справа доходить до чаю, вона запитує:
- Який вам чай подати?
- Та не важливо, який, на свій смак принеси!
Заздалегідь в жаху від можливого покарання за помилку, дівчинка просить ради в кухні. Заповзятливий кухар варгане чифір, кольору і консистенції дьогтю. Спробувавши напій, зек, зітхнувши зауважує:
- Так, доню, бачу, життя-то тебе помотало!
Блондинки попили чаю, дивляться на чайник...
- А що з рештою кип’ятку робити? Шкода виливати.
- Так постав у холодильник, кип’яток завжди знадобиться.