Анекдоти про французів

Йдуть якось пустелею єврей і француз. У француза валіза золота, а в єврея — буханець хліба. Захотілося французу їсти.

— Давай, як на ринку? — каже француз.
— Давай, — відповідає єврей, відрізаючи маленький шматочок хліба. — Підходь, купуй!
— По чому ваш шматочок хліба?
— Валіза золота...
— Та ти що? З глузду з'їхав? Чому так дорого?
— Походи по базару... пошукай дешевше...

Друга світова війна. До німців у полон потрапили троє: француз, українець та єврей. Німецький офіцер каже:
- Ми вас розстріляємо! Але виконаємо ваше останнє бажання.
Француз попросив молоду жінку, українець - лист додому написати, а єврей - трошки полуниці.
- Ти що? Де ми тобі у жовтні знайдемо полуницю?
- Нічого страшного, я можу зачекати.

Француз розмовляє з українцем:
- А це правда, що у вас в Україні гречку їдять?
- Так, а що?
- А у нас у Франції цю гидоту тільки худобі дають.
Українець, почухавши потилицю, запитує у француза:
- Мсьє, це правда, що у вас у Франції жаб їдять?
- Так, а що?
- А у нас в Україні цю гидоту навіть худоба не їсть.

Француза, німця і козака запитують:
- Що висить у вас нижче пояса?
Німець каже:
- Те, що приносить мені задоволення.
Француз каже:
- Те, що доставляє жінкам задоволення.
Козак каже:
- Нижче пояса у мене висить шабля, а те, ЩО у них висить - у мене завжди стоїть.

Одного разу циклоп зловив: німця, француза і українця. Відвів на вершину гори і сказав, що у кого ехо прозвучить більше 5-ти хвилин, то того він не з'їсть.
Француз:
- Мееріі!
Ехо звучало 2 хв.
Німець:
- Оокеей!
Ехо звучало 3 хв.
Українець:
- Горілку дають!
Ехо в відповідь:
- Де? Де? Де? Ехо звучало дві години.

- Іване, уявляєш, я вчора застав свою Марічку у ліжку з французом.
- І шо ж ти йому сказав?
- А шо я міг йому сказати?!

Проходять змагання між трьома країнами: хто довше зуміє протриматися під водою.
Перший пірнає американець. 2, 3, 4 хвилини - виринає. Глядачі аплодують. На запитання кореспондентів, як вам це вдалося, відповідає:
— Система йогів.
Другим пірнає француз. 2, 3, 4 ... 10 хвилин! Глядачі в захваті.
— Як вам це вдалося?
— Система йогів, - відповідає француз.
Черга українця - пірнає. 2, 3, 4, 5, 6, 7 ... 20 хвилин - немає його. 30 хвилин - виринає. Глядачі в шоці:
— Як же вам це вдалося?! Це що - система йогів?
— Та яка система йогів ... Труси за корч зачепилися ...

Запропонували французу, американцю й українцю: хто скільки об’їде на коні, тому стільки землі й дадуть.
Француз проїхав кілометр, зупинив коня і каже: "Мені досить. Тут я поставлю садибу. Там — квітник. А там на шезлонгах відпочиватиму. А ось там — виноградник".
Американець проїхав три кілометри й зупинив коня: "Мені вистачить. Тут буде моя вілла. Там — газон. А ось там — майданчик для вертольота. А ще далі — майданчик для гольфу".
Українець заскочив на коня й погнав… Жене-жене коня, жене-жене… Загнав коня, кінь упав. А українець на ноги й бігти! Біжить-біжить… Зашпортався, впав. Уже відчуває, що не може бігти. Повзе-повзе — все, відчуває, вже більше й повзти не може.
Знімає з голови шапку, з останніх сил жбурляє її перед себою й стогне: "А там іще огірочки посаджу!"

Виходить француз з вокзалу в Бонні. Шукає таксі. Запитує у таксиста:
- Скільки до міста?
- 50 євро.
- У мене тільки сорок, може підвезете?
- 50 євро.
- Гаразд, тоді провезіть мене рівно стільки, на скільки по-вашому вистачить 40 євро.
- Сідай, поїхали.
За кілька кілометрів до міста таксист зупиняється:
- Вилазь!
- Може Ви довезете мене. Дощ іде. Залишилося всього якихось пару кілометрів проїхати!
- Вилазь!
Через тиждень француз знову опинився на вокзалі у Бонні. Підходить до стоянки, на якій на цей раз цілих 8 таксі, один з таксистів - той самий. Француз підходить до іншого таксиста і питає:
- Скільки до міста?
- 50 євро.
- Я дам тобі 100 євро. За 50 ти довезеш мене до міста, а за 50 зробиш мені мінет.
- Ах ти! Пішов звідси!
Француз підходить до наступного таксиста і розмова в точності повторюється. Так француз розмовляє з усіма таксистами і доходить нарешті до того, що не довіз його минулого разу. Запитує:
- Скільки до міста?
- Ти ж знаєш - 50 євро.
- Я дам тобі 100 євро. За 50 ти довезеш мене до міста, а за 50 ти, коли ми рушимо, помахаєш своїм колегам рукою.

Летять на літаку німець, француз та українець.
Німець висовує руку із ілюмінатора, через 20 секунд витягує назад і каже:
- Над Німеччиною летимо.
- Чому?
- А бачите вся рука чорна - це дим із заводів.
Через півгодини француз робить те ж саме, через хвилину витягує руку і каже:
- Над Францією пролітаємо.
- Чому?
- Відчуваєте, рука парфумом пахне.
Через годину українець висовує руку в ілюмінатор і в ту ж секунду витягує назад.
- Ба! А ось і Україна-ненька.
- Але як ти так швидко зрозумів?
- Годинник поцупили…

- Ви мені нагадуєте француза на ім’я Білл.
- Білл, це ніби американське ім’я?
- Якщо з префіксом ДЕ - тоді французький!

Посперечалися українці, англійці та французи, хто довше в холодильнику просидить. Англійці взяли з собою карти і віскі - витримали тільки один день. Французи взяли з собою вино і жінок - просиділи два дня. Українці взяли самогон і сало. Тиждень вже сидять, два. Всі вирішили, що вони там замерзли. Хтось вирішив подивитись як вони там, відкриває двері, а йому подача в морду, двері знову закриваються. Чується діалог із холодильника:
- Вась, за що ти його так??
- Тут і так холодно, а він ще двері відкриває!

Проходить конференція виробників вина.
Першим виступає француз:
- Від нашого вина у нас збільшується на 10 см.
Жінка з президії:
- Вибачте, завдовжки чи завширшки?
Француз:
- В довжину.
Жінка з президії:
- О! - щось позначає у блокноті.
Виступає іспанець:
- Від нашого вина збільшується на 15 см.
Жінка з президії:
- Вибачте, завдовжки чи завширшки?
Іспанець:
- В довжину!
- О! - щось позначає у блокноті.
Виступає грузин:
- Від нашого вина у нас стає як диня.
Жінка з президії:
- Вибачте, завдовжки чи завширшки?
Грузин:
- Я маю на увазі смакові якості!

Зловив князь німця, француза і українця. І каже:
- Саджу я вас на місяць в підземелля в окремі камери. Даю мішок сухарів і собаку. Хто більше всіх собачку чогось навчить, тому віддам доньку в дружину і пів царства на додачу.
Проходить місяць. Виходить худий німець і здоровезна собака.
Цар:
- Ну, чому навчив?
- Сидіти, лежати, голос і
“апорт”.
Далі виходить середньої статури француз і така ж собака, він навчив її сидіти та лежати.
Слідом виходить вгодований українець і худюща собачка.
Цар просить продемонструвати.
Українець:
- Шарік, голос!
Собака, жалібно зазираючи в очі:
- Ну Вась. Ну дай сухарик, а?

Літак зазнає краху. У салон входить стюардеса і каже :
— Потрібні 4 добровольці, щоб викинутися з літака, бо він не може витримати усіх.
Виходить француз :
— Дайте мені келих вина наостанок...
Йому принесли вина, він випив і з криком : " Хай живе Франція ! " викинувся.
Виходить американець :
- Дайте мені подвійне віскі наостанок...
Йому принесли віскі, він випив і з криком : " Хай живе США ! " викинувся.
Виходить Українець :
— Дайте мені горілки та сала наостанок. Випив, закусив ...
- Ще пляшку ! Випив, закусив ...- Ще пляшку ! Він допив третю пляшку і з криком : " Хай живе Україна ! " викинув з літака двох русаків

В один прекрасний день Нептуну захотілося випити з кимось з живих людей. Тут пливе французький корабель, він втопив і залишив в живих одного француза і каже йому:
- Скільки вип'єш горілки, є 10 пляшок?
Француз говорить:
- 2 максимум.
- А скільки жінок візьмєш, у мене є 10 дочок.
- Максимум 3.
- Ех слабак - і втопив француза. Тут пливе німецький корабель, Нептун теж саме зробив і залишив в живих одного німця і питає його:
- Скільки вип'єш горілки, є 10 пляшок?
- Німець каже:
- 4 максимум.
- А скільки жінок візьмєш, у мене є 10 дочок?
- 5 максимум.
- Ех слабак - і втопив німця.
Тут на гумовому човні пливе українець, Нептун потопив і його човен та питає:
- Скільки вип'єш горілки, є 10 пляшок?
- Українець говорить:
- Одинадцять .
- Так я ж казав, що 10.
- А у мене з собою ще одна є.
- А скільки жінок візьмєш, у мене є 10 дочок?
- Українець говорить:
- Одинадцять
- Так я ж кажу 10.
- А ти мені теж сподобався.

У француза, німця та грузина запитують:
— Що висить у вас нижче за пояс?
Німець каже:
— Те, що приносить мені задоволення.
Француз каже:
— Те, що приносить жінкам задоволення.
Грузин каже:
— Нижче пояса у мене висить кинджал, а те, що у них висить у мене завжди стоїть!

Німці та французи практично одночасно заявили про готовність навчати у себе українських військових. Самі розумієте, часи зараз ненадійні. А з українськими військовими в країні якось спокійніше.

Друга світова війна. Концтабір в Німеччині. Ведуть на розстріл англійця, француза і українця. І тут німецький солдат каже:
- Маєте хлопці право на останнє передсмертне бажання.
Англієць:
- Мені б ше перед смертю пляшечку віскі.
Принесли йому віскі. Француз:
- А я б шампанського випив.
Принесли шампанське. Українець каже:
- Я хочу, щоби мене наостанок чоботом копнули в дупу.
Німці посміялися. Але бажання є бажання, треба виконувати. Один розбігається і зі всієї сили дає підсрачника. Українець аж підскакує, вириває в якогось солдата автомат, другого б’є прикладом по голові, в третього випускає автоматну чергу, бере з собою англійця і француза, перескакує з ними через колючий дріт, біжить в ліс, там на пеньочку присідає. Ті двоє питають:
- Слухай, а ти не міг то скорше зробити, а то б нас розстріляли.
- А в нас українців завжди так, поки хтось в дупу не копне, то ніц робити не будемо.

Плем’я канібалів спіймало американця, німця та француза...
Канібали були голодні, і їм було не до анекдотів, тому, з’їли всіх трьох без розмов...