Анекдоти про шапку

Мама надіслала смс: Синку терміново потрібне твоє селфі. Здивувався, але відправив. Від мами: Шапка де?

Весна нас ніжно роздягала, спочатку шапки та шарфи... Потім пальто і черевики... Потім... Раз і мінус три!

- Чим відрізняється фальшиве кохання від справжнього?
- Фальшиве: «Мені подобаються сніжинки на твоєму волоссі!» Справжнє: «Дурепа, де шапка?!»

Лежу в піжамі під теплою ковдрою і думаю, як я колись в такий холод йшла в сусіднє село на дискотеку в капронах, міні спідниці і без шапки?

- Де то опудало, що в мене шапку міряло?
- Я тут!
- Йой! Як вам файно!!!

Заздрите безтурботному життю вашого кота?
А спробуйте-но, для початку, цілий день лизати хутряну шапку...

- Як я тебе впізнаю?
- Я буду в чорній шапці та синіх джинсах, зріст 180, вага 78.
- Ок, я буду в чорній куртці з вагами та рулеткою.

- Крихітко, що на тобі зараз?
- На мені чорні мереживні трусики... штани, светр, махровий халат, в’язані шкарпетки і шапка!

- Люба, холодно, а ти без шапки.
- Я після одного випадку її не ношу.
- Якого випадку?
- Кума кликала на 100 грам, а я не чула.

Дорослий - це тоді, коли йдеш узимку вулицею без шапки та розумієш, що ти бовдур.

От лежу собі під ковдрою і думаю... Як колись можна було зимою йти через два села на танці в одних капронках, на каблуку та без шапки. Ми були безсмертні!

Зараз така погода дивна. Одягнеш шапку - як дурна в шапці. Не одягнеш шапку - як дурна без шапки. Починаю думати, що річ не у шапці.