Анекдоти про коня

Один ковбой питає іншого:
— Білле, чим ти лікував рік тому свого коня, коли він захворів?
— Годував прілим сіном.
За тиждень зустрічаються знову.
- Ти знаєш, Білле, не допомогло сіно. Мій кінь здох.
— То мій теж здох.

Спека. Селянина, що їде по брудній, курній дорозі, зовсім розморило.
- Не пам’ятаю такого спекотного літа! - бурмоче він.
- І я теж, - зауважує кінь.
- Що? Що таке? - скрикнув селянин. - Перший раз чую, щоб кінь говорив.
- І я теж, - погодився віз.

Купили два москалі коня. Привели його додому, оглянули і помітили, що він худий, мішок кісток. Вирішили вставити йому трубку у дупу і надути. Один дме-дує, дме-дує, втомився:
— Ванька, я втомився, твоя черга!

Другий дістає із дупи трубку і вставляє іншим кінцем:
- Вань, ти що робиш?!
- Я брезгую!

Батько каже синові:
— Давай у шахи в умі зіграємо...
- Давай. Пішак Е2 - Е4.
- Кінь на Н6.
- Кінь Д6 - ЄЗ.
- Ти чого, пиздюк? Кінь так не ходить (дає підзатильник).
— Ну, дякую, хер старий, всі шахи розсипав. Тепер один і грай.

Їдуть із дачі три мужики в електричці:
— От у мене яблуко виросло... Так я його поклав на стільчик - зламався стільчик!
— Та що там твоє яблуко! Я своє на стіл поклав - стіл розвалився.
— Тьху на вас! Я своє яблуко на віз поклав...
— І що, зламався віз?
— Та ні, виліз черв'як і коня з'їв!

Зібpaв бoг тpьoх - aнглійця, москаля й укpaїнця - і гoвopить їм:
— Даю кoнeй вам. Хтo cкільки кілoмeтpів здoлає, тoй cтільки зeмлі oтpимaє.
Скaчe пepшим aнглієць. Дeнь пpоcкaкaв. Кінь втомивcя. Γовоpить:
— Βce, мeні доcить.
Другим cкaчe москаль. Дeнь cкaчe, двa. Нa трeтій зaгнaв коня.
— Ηу що - мeні вистaчить.
Тpeтім скaчe укpaїнeць. Скaчe дeнь, двa нa трeтій зaгнaв коня. Стaв бігти. Γодину біжить, дві, п'ять. Упaв. Пoчaв пoвзти. Γoдину пoвзe - тpeтю. Βжe більшe нe може. Знімaє шaпку й з усією силою кидaє вперед:
— А це - під помідорчики!

Найсекретніший секрет сімейного щастя.
Береться інтерв'ю в жінки, котра прожила зі своїм чоловіком 50 років без єдиної сварки:
- Мадам, але як Вам вдалося прожити весь цей час без сварок?
- Та все просто. Коли ми обвінчалися, мій чоловік посадив мене на віз і повіз на своє ранчо. Поки ми їхали один з коней спіткнувся і він спокійно сказав: "Раз".
Через 15 хвилин, все в тій же поїздці цей же кінь спіткнувся ще раз і він сказав: "Два".
І вже коли його ранчо було в прямій видимості цей же кінь спіткнувся втретє.
Він сказав: "Три" - і пристрелив його.
Я, звичайно, почала кричати, закотила істерику, почала жаліти бідну тварину...
- І що ж?
- І він сказав "Раз"...

Ветеринар вчить помічника, як треба коні давати проносне:
— Береш цю трубку, засовуєш їй наполовину в рот, закладаєш пігулку пургена і дуєш... Зрозумів? Іди, зроби...
За годину, хитаючись, з'являється помічник.
— Ну що, дав?
— Не встиг — кінь дунув першим…

Село. Ніч. Стіг сіна. В стогу - Ваня і Маня. Лежать. Маня зауважує коней, які гуляють далеко.
- Дивись, Вань, кінь з кобилою гуляють.
- Угу.
Тут кінь вистрибує на кобилу і починає її того.
- Вань, а Вань, а звідки кінь знає, що кобила хоче?
- Так по запаху.
Проходить хвилин п'ять.
- Вань, у тебе що, нежить?

Йшов лицар по пустелі. Довгим був його шлях. По дорозі він втратив коня, шолом і обладунки. Залишився тільки меч. Лицар був голодний, і його мучила спрага. Раптом вдалині він побачив озеро. Зібрав лицар всі свої сили, що залишилися і пішов до води. Але у самого озера сидів триголовий дракон. Лицар вихопив меч і з останніх сил почав битися з чудовиськом. Добу бився, другу бився. Дві голови дракона вже відрубав. На третю добу дракон упав без сил. Поруч впав виснажений лицар, не в силах вже більше стояти на ногах і тримати меч. І тоді з останніх сил дракон запитав:
- Лицар, а ти чого хотів взагалі?
- Води попити.
- Ну, так і ПИВ би ...

Ветеринар зі студентом-стажером. Вчить стажера, як давати великій худобі проносні таблетки:
— Береш таблетку в рот, береш порожню трубочку, одним кінцем вставляєш коню в рот, іншим собі, і дуєш! Зрозумів?
— Зрозумів.
Наступного дня стажер прийшов на дві години пізніше, весь блідо-зелений.
— Що сталося? — питає ветеринар.
— Кінь першим дунув!

- Доктор, я працюю як кінь, їм як свиня, втомлююся як собака, що мені робити?
- Не знаю, я не ветеринар.

Білявка читає медичну книгу про якусь хворобу з жахом, всі симптоми як у неї. Наприкінці статті написано: "Хворіють лише коні".
Білявка: "Ось, блін, так що, я кінь?!"

Їде якось ковбой на коні по спекотній техаській пустелі.
Бачить змію, що повзе по піску. Дістає Магнум-45 і, звісно ж, хоче її замочити.
Благала змія людським голосом:
— Відпусти, три бажання виконаю!
Почухав рєпу доблесний ковбой і каже:
— Хочу тіло, як у Арнольда, обличчя як у Міккі Рурка, а все інше — як у мого коня!
— Буде виконано!
Приїжджає він на заїжджий двір, підходить до дзеркала і бачить, що не набрехала йому змія: красень, обличчя, тіло — все норм! Знімає штани і до дзеркала:
— Та як же я міг забути, що я їхав на Бетсі?!!!!

Пішли дві жінки на іподром. Стали думати, на якого коня поставити. Одна і питає:
- У тебе який номер ліфчика?
- Ну третій.
- А у мене четвертий. Три плюс чотири - сім.
Поставили на коня номер 7. Він і переміг. Прийшли додому, похвалилися чоловікам, а ті на завтра теж на скачки пішли:
- Ти скільки разів за ніч свою дружину задовольняєш?
- П’ять!
- А я шість!
Поставили на коня номер 11, а переміг кінь номер 2. Мораль: Не треба ля-ля.

Учителька запитує Петрика:
- Скажи речення з прийменником «на».
- Кінь заліз на дерево, - відповідає Петрик.
- Навіщо? - дивується вчителька.
- Щоб був прийменник «на».

Ізраїльський фермер звернувся до ветеринара за порадою.
- Є в мене кінь. Часом ходить нормально, часом накульгує. Що ви порадите?
- Коли наступного разу ходитиме нормально - продавайте!

Ну, випив трошки...
Йду собі по парку, нікого не чіпаю.
Раптом мене збиває кінь.
Тільки піднявся - налетів на мене лось!
Дивлюсь, скаче на мене величезний заєць...
І чую... Придурку, відійди від каруселі!!!

Сидить корова на березі річки, рибу велосипедом ловить. Повз кінь пропливає:
- Корова, котра година?
- Понеділок.
- Ого! Скоро зима.

Зять тещі:
- Мамо, а ви в шахи грати вмієте?
- Якщо б... Якщо б вміла, то не віддала б королеву за коня...