Анекдоти про коня
Ветеринар вчить помічника, як треба коню давати проносне:
- Береш цю трубку, засовуєш їй наполовину в рот, закладаєш таблетку пургена і дуєш... Зрозумів? Іди, зроби...
За годину, хитаючись, з'являється помічник.
– Ну що, дав?
- Не встиг - кінь дунув першим...
Якби підкова приносила щастя, кінь був би щасливіше за всіх!
Спека. Селянина, що їде по брудній, курній дорозі, зовсім розморило.
- Не пам’ятаю такого спекотного літа! - бурмоче він.
- І я теж, - зауважує кінь.
- Що? Що таке? - скрикнув селянин. - Перший раз чую, щоб кінь говорив.
- І я теж, - погодився віз.
- Що писати в резюме, якщо вам 60 років?
- Почніть зі слів «Старий кінь борозни не зіпсує»...
Ізраїльський фермер звернувся до ветеринара за порадою.
- Є в мене кінь. Часом ходить нормально, часом накульгує. Що ви порадите?
- Коли наступного разу ходитиме нормально - продавайте!
Село. Ніч. Стіг сіна. В стогу - Ваня і Маня. Лежать. Маня зауважує коней, які гуляють далеко.
- Дивись, Вань, кінь з кобилою гуляють.
- Угу.
Тут кінь вистрибує на кобилу і починає її того.
- Вань, а Вань, а звідки кінь знає, що кобила хоче?
- Так по запаху.
Проходить хвилин п'ять.
- Вань, у тебе що, нежить?
На фермі захворів кінь.
Ветеринар:
- Якщо вранці він не встане, я його присплю.
Вранці кінь не встав. Поруч лежав баран:
- Ну давай вставай або ти помреш!
Кінь підвівся.
Фермер:
- Це диво! Це треба відсвяткувати! З такої нагоди ми заріжемо барана!
Мораль - не лізь не в свої справи!
Їде якось ковбой на коні по спекотній техаській пустелі.
Бачить змію, що повзе по піску. Дістає Магнум-45 і, звісно ж, хоче її замочити.
Благала змія людським голосом:
— Відпусти, три бажання виконаю!
Почухав рєпу доблесний ковбой і каже:
— Хочу тіло, як у Арнольда, обличчя як у Міккі Рурка, а все інше — як у мого коня!
— Буде виконано!
Приїжджає він на заїжджий двір, підходить до дзеркала і бачить, що не набрехала йому змія: красень, обличчя, тіло — все норм! Знімає штани і до дзеркала:
— Та як же я міг забути, що я їхав на Бетсі?!!!!
Самовиховання
Спекотного дня ковбой в’їжджає до містечка.
Зістрибнувши з коня, він підходить до нього із заду, піднімає хвоста й цілує дупу.
Старий, що вештався біля розташованого поруч магазинчика, спостерігає за цією незвичною сценою:
— Навіщо ти це зробив? — запитує він.
— Губи потріскались, — відповідає ковбой.
— І що, допомагає?
— Ні, але це відбиває бажання їх постійно облизувати.
Білявка читає медичну книгу про якусь хворобу з жахом, всі симптоми як у неї. Наприкінці статті написано: "Хворіють лише коні".
Білявка: "Ось, блін, так що, я кінь?!"
Hа ринку жінка звертається до продавця:
— Де ж ваш кінь?
— Який кінь? Я продаю кроліка. Куди ви дивитеся?
— Як куди? Я дивлюся на цінник!
Ветеринар зі студентом-стажером. Вчить стажера, як давати великій худобі проносні таблетки:
— Береш таблетку в рот, береш порожню трубочку, одним кінцем вставляєш коню в рот, іншим собі, і дуєш! Зрозумів?
— Зрозумів.
Наступного дня стажер прийшов на дві години пізніше, весь блідо-зелений.
— Що сталося? — питає ветеринар.
— Кінь першим дунув!
Ветеринар вчить помічника, як треба коні давати проносне:
— Береш цю трубку, засовуєш їй наполовину в рот, закладаєш пігулку пургена і дуєш... Зрозумів? Іди, зроби...
За годину, хитаючись, з'являється помічник.
— Ну що, дав?
— Не встиг — кінь дунув першим…
Батько каже синові:
— Давай у шахи в умі зіграємо...
- Давай. Пішак Е2 - Е4.
- Кінь на Н6.
- Кінь Д6 - ЄЗ.
- Ти чого, пиздюк? Кінь так не ходить (дає підзатильник).
— Ну, дякую, хер старий, всі шахи розсипав. Тепер один і грай.
Купили два москалі коня. Привели його додому, оглянули і помітили, що він худий, мішок кісток. Вирішили вставити йому трубку у дупу і надути. Один дме-дує, дме-дує, втомився:
— Ванька, я втомився, твоя черга!
Другий дістає із дупи трубку і вставляє іншим кінцем:
- Вань, ти що робиш?!
- Я брезгую!
Один ковбой питає іншого:
— Білле, чим ти лікував рік тому свого коня, коли він захворів?
— Годував прілим сіном.
За тиждень зустрічаються знову.
- Ти знаєш, Білле, не допомогло сіно. Мій кінь здох.
— То мій теж здох.