Анекдоти про коня

Самовиховання
Спекотного дня ковбой в’їжджає до містечка.
Зістрибнувши з коня, він підходить до нього із заду, піднімає хвоста й цілує дупу.
Старий, що вештався біля розташованого поруч магазинчика, спостерігає за цією незвичною сценою:
— Навіщо ти це зробив? — запитує він.
— Губи потріскались, — відповідає ковбой.
— І що, допомагає?
— Ні, але це відбиває бажання їх постійно облизувати.

Якби підкова приносила щастя, кінь був би щасливіше за всіх!

Спека. Селянина, що їде по брудній, курній дорозі, зовсім розморило.
- Не пам’ятаю такого спекотного літа! - бурмоче він.
- І я теж, - зауважує кінь.
- Що? Що таке? - скрикнув селянин. - Перший раз чую, щоб кінь говорив.
- І я теж, - погодився віз.

- Твоя мама грати в шахи вміє?
- Не вміє! Бо якби вміла то не віддала би королеву за коня!

З дитинства мрію побачити знаменитих тварин: Сидорову козу, бляха муху, коня в пальто і рака свистівшого на горі. А ще би побачити кудикіну гору, поговорити з дідом Піхто. Але спочатку треба знайти Хрін який все знає!

Зніс кінь яйце. та не просте - а дідові копитом!

Оголошення: Міняю білого коня на будь-якого іншого масті. Дістали. Принц.

- Що писати в резюме, якщо вам 60 років?
- Почніть зі слів «Старий кінь борозни не зіпсує»...

На фермі захворів кінь.
Ветеринар:
- Якщо вранці він не встане, я його присплю.
Вранці кінь не встав. Поруч лежав баран:
- Ну давай вставай або ти помреш!
Кінь підвівся.
Фермер:
- Це диво! Це треба відсвяткувати! З такої нагоди ми заріжемо барана!
Мораль - не лізь не в свої справи!

Ветеринар вчить помічника, як треба коню давати проносне:
- Береш цю трубку, засовуєш їй наполовину в рот, закладаєш таблетку пургена і дуєш... Зрозумів? Іди, зроби...
За годину, хитаючись, з'являється помічник.
– Ну що, дав?
- Не встиг - кінь дунув першим...

Село. Ніч. Стіг сіна. В стогу - Ваня і Маня. Лежать. Маня зауважує коней, які гуляють далеко.
- Дивись, Вань, кінь з кобилою гуляють.
- Угу.
Тут кінь вистрибує на кобилу і починає її того.
- Вань, а Вань, а звідки кінь знає, що кобила хоче?
- Так по запаху.
Проходить хвилин п'ять.
- Вань, у тебе що, нежить?

Білявка читає медичну книгу про якусь хворобу з жахом, всі симптоми як у неї. Наприкінці статті написано: "Хворіють лише коні".
Білявка: "Ось, блін, так що, я кінь?!"

Hа ринку жінка звертається до продавця:
— Де ж ваш кінь?
— Який кінь? Я продаю кроліка. Куди ви дивитеся?
— Як куди? Я дивлюся на цінник!

Ветеринар зі студентом-стажером. Вчить стажера, як давати великій худобі проносні таблетки:
— Береш таблетку в рот, береш порожню трубочку, одним кінцем вставляєш коню в рот, іншим собі, і дуєш! Зрозумів?
— Зрозумів.
Наступного дня стажер прийшов на дві години пізніше, весь блідо-зелений.
— Що сталося? — питає ветеринар.
— Кінь першим дунув!

Ветеринар вчить помічника, як треба коні давати проносне:
— Береш цю трубку, засовуєш їй наполовину в рот, закладаєш пігулку пургена і дуєш... Зрозумів? Іди, зроби...
За годину, хитаючись, з'являється помічник.
— Ну що, дав?
— Не встиг — кінь дунув першим…

Батько каже синові:
— Давай у шахи в умі зіграємо...
- Давай. Пішак Е2 - Е4.
- Кінь на Н6.
- Кінь Д6 - ЄЗ.
- Ти чого, пиздюк? Кінь так не ходить (дає підзатильник).
— Ну, дякую, хер старий, всі шахи розсипав. Тепер один і грай.

На фермі захворів кінь.
Ветеринар:
— Якщо вранці не встане, то я його приспаю.
Вранці кінь не встав. Поруч лежала свиня:
— Друг, будь ласка, ну вставай або ти помреш.
Кінь встав.
Фермер:
- Це диво! Це треба відсвяткувати.
З такої нагоди заріжемо свиню

Купили два москалі коня. Привели його додому, оглянули і помітили, що він худий, мішок кісток. Вирішили вставити йому трубку у дупу і надути. Один дме-дує, дме-дує, втомився:
— Ванька, я втомився, твоя черга!

Другий дістає із дупи трубку і вставляє іншим кінцем:
- Вань, ти що робиш?!
- Я брезгую!

Один ковбой питає іншого:
— Білле, чим ти лікував рік тому свого коня, коли він захворів?
— Годував прілим сіном.
За тиждень зустрічаються знову.
- Ти знаєш, Білле, не допомогло сіно. Мій кінь здох.
— То мій теж здох.

Зібpaв бoг тpьoх - aнглійця, москаля й укpaїнця - і гoвopить їм:
— Даю кoнeй вам. Хтo cкільки кілoмeтpів здoлає, тoй cтільки зeмлі oтpимaє.
Скaчe пepшим aнглієць. Дeнь пpоcкaкaв. Кінь втомивcя. Γовоpить:
— Βce, мeні доcить.
Другим cкaчe москаль. Дeнь cкaчe, двa. Нa трeтій зaгнaв коня.
— Ηу що - мeні вистaчить.
Тpeтім скaчe укpaїнeць. Скaчe дeнь, двa нa трeтій зaгнaв коня. Стaв бігти. Γодину біжить, дві, п'ять. Упaв. Пoчaв пoвзти. Γoдину пoвзe - тpeтю. Βжe більшe нe може. Знімaє шaпку й з усією силою кидaє вперед:
— А це - під помідорчики!