Анекдоти про завод
Приходить чоловік влаштовуватися на роботу на Лікеро-горілчаний завод дегустатором, а йому кажуть:
- Вибачте, але у нас і своїх алкоголіків вистачає
він:
- Та ні, я не п'ю, я нюхаю.
- Не може цього бути!
- Так, серйозно, я не брешу.
- Добре зараз перевіримо.
Дали йому склянку вина він понюхав і говорить:
- Вино Бастардо, 1946 випуску, градусів 25
Дали інше вино:
- А це Клеопатра, 1961 року, але бочку не помили, несе мишами.
Тут вони вирішили над ним приколотися і дали йому пару крапель сечі секретарки, він важно понюхав і сказав:
- Вуглеводів 20, цукру 35, 4-ий місяць вагітності сказати від кого?
Директор кричить:
- Не треба, беремо!
Ізя приходить до школи і каже вчительці:
— Марь Іванно! Я більше у вас не буду вчитися — в Америку їду!
— Це як, Ізя? Чому?
— Та ось лист прийшов — мій дідусь в Америці осліп, а в нього ферма, два заводи, п'ятнадцять крамниць... Важко йому треба допомагати.
— А ти напиши дідусеві, щоб продав усе, гроші в "Червоний хрест" переказав, а сам сюди приїхав. А ми над ним усім класом шефство візьмемо...
— Маре Іванно, у листі ясно написано — дідусь осліп, а не е..нувся!!!
Малий приходить до тата і питає:
— Тату, а що таке — альтернатива?
— Складно пояснити в двох словах, поясню на прикладі: ти працюєш на заводі, з року в рік горбишся й горбишся, поволі накопичуєш гроші. Нарешті тобі грошей вистачає на переїзд у село. Ти купуєш десяток яєць і виводиш із них курчат. Годуєш їх, поїш, доглядаєш за ними, вони підростають і починають нести яйця. А ти їх в інкубатор і ось ти вже маєш тисячі курчат. Ти їх доглядаєш і ось — уже тисячі дорослих курей. І ці тисячі курей починають нести яйця — і ти вже крутий фермер! І тут раптом повінь — і всю твою ферму змиває, все погинуло, все змите…
— Тату, а де ж альтернатива?
— О! — альтернатива: качки!
— Де працює ваш чоловік?
— Вже третій місяць на лікеро-горілчаному заводі.
— І йому там подобається?
— Не знаю. Він ще не приходив додому.
У нас на заводі прикмета: якщо головний інженер кричить, то знову зібрали не трактор.
- А що зібрали?
— А що кричить, те й зібрали
Два роботяги на заводі
Один каже:
- Чорт, як я втомився. Я додому!
- Всм? Зміна ще не закінчена, як додому? Тебе начальник не відпустить.
- Зараз побачиш.
Перший роботяга повисає на трубі вниз головою. Це зауважує начальник.
- Що ти робиш?
- Я – лампочка. Я освітлюю приміщення!
- Маячня, ти походу перепрацював. Іди краще відпочинь.
Другий стоїть в ахуї і дивиться як його друг іде і збирається йти разом з ним. Це зауважує і начальник.
- А Ти вже куди?
- Як Куди? Я у темряві не можу працювати.
— А у вас татари працюють? - Запитав татарин у відділі кадрів заводу.
— Ні.
— Добре, оформляйте мене! Взяли татарина на роботу, він ходить по цеху, руки у штани, нічого не робить. Майстер його запитує:
— А зараз хіба перекур, чому ви не працюєте?
— А мені у відділі кадрів сказали, що татари у вас не працюють!
Зловив дядько золоту рибку і загадує їй три бажання:
- Отже! Хочу великий завод, великий будинок і велику машину!
Вона каже:
- Добре, вибирай - кредит або лізинг?
Він:
- Вибирай - соняшникова або оливкова?
На сайті знайомств: — Я — Олена, закінчила Кембридж, нещодавно повернулася до Росії, мій батько — великий банкір. А ви? — Я — Едуард, у мене — два сталеливарні заводи на Уралі та мережа бензозаправок у Пітері. Олена, а давайте, сходимо ввечері до ресторану? - Із задоволенням! А в якій? — Я дуже люблю східну кухню, а ви? - Ну я не проти. — Тоді — о сьомій вечора, в кафе - "Заравшан"? А яка туди ходить маршрутка? - 36-а та 47-а. Але 47-у довго чекати доведеться. — А на 36 у нас не сядеш. Я найкраще на трамваї. - ОК чекаю!
У кабінет до директора заводу вривається розлючена дружина головного інженера і каже:
- Доки ж Ви будете покривати у всьому мого чоловіка. Всім відомо, що він бабник та п'яниця. Мало того, вчора він прийшов додому взагалі у жіночих трусах.
І жбурнула труси на стіл. Директор їй каже:
- Заспокойтеся. Зараз мені ніколи, але я завтра розберуся і вживу заходів. А ти йди, зараз до мене прийде делегація.
А труси зі столу засунув собі в кишеню штанів. Наступного ранку дружина директора почала гладити його штани, знайшла труси і кричить чоловікові:
- Петя! Коли закінчаться твої безглузді жарти? Я два дні шукаю свої труси, а вони у тебе в кишені!
- Галя, а де працює ваш чоловік?
- Вже третій місяць на горілчаному заводі.
- І як, йому подобається?
- Не знаю, ще не приходив!
Я працюю на заводі по виробництву клею. Мені тут все подобається: шоколадні стіни, гноми допомагають працювати, а додому йдемо на райдузі.
З випуску теленовин: «... Ось уже четвертий день невідомими особами захоплений лікеpо-горілчаний завод. До сих пір терористи ніяк не можуть сформулювати свої вимоги»
Двоє робітників на заводі. Один каже другому:
— Дістало все, я пішов додому.
— Ще зміна не закінчилася, начальник не відпустить.
— Дивись, як треба, салаго, — каже перший робітник, хапається за балку на стелі й висне вниз головою.
Це бачить начальник, підходить і питає:
— Ти що робиш?
— Я — лампочка, освітлюю приміщення!
— Ти зовсім здурів, — каже начальник. — Іди-но краще додому, відпочинь.
Перший робітник радісно йде додому. Другий подумав і теж рушив за ним.
— Ей, а ти куди? — питає начальник.
— Йду додому, я ж не можу працювати в темряві!
На відміну від робітниць кондитерської фабрики, які вже дивитися не можуть на цукерки, працівники лікеро-горілчаного заводу продовжують дивитися на свою продукцію
На заводі інструктаж з техніки безпеки:
- Наприкінці хочу сказати, що зображення того, хто не дотримується техніки безпеки, буде...
- Вміщено на дошку пошани?
- Ні, буде намальовано на повний зріст... крейдою... на підлозі цеху.
Коли Петрович впустив собі на ногу чавунну батарею він зізнався... що вступив в статеві відносини з цією батареєю, а також з директором цього заводу і власне з усім заводом!..