Анекдоти про чоловіка і дружину - сторінка 77
Ідуть обхідники вздовж залізничних колій. Тут проноситься повз них електричка і звідти вилітає чоловік. Ну, вони підбігають до нього, дивляться, наче живий, питають:
- Мужик, ти як?
- Да нічого.
- А як вийшло, що ти з електрички вилетів?
- Хлопці, не знаю, їй-богу. Сидів собі тихенько біля віконця, нікого не чіпав, пінопластом по склу тер. Мене не з того, не з сього і викинули.
Чоловік повертається з полювання.
- Любий, чому від тебе так смердить? - питає дружина.
- Приїхав я в ліс і Рекса відпустив з повідка. Він у ліс одразу шмиганув. Бачу, що довго - пішов за ним у ліс. Раптом бачу ведмежу берлогу. Я підійшов обережно. Рушницею всередину потикав - начебто нікого немає. Сів, щоб краще подивитися. Аж раптом хтось мені лапи на плечі поклав. Обертаюся... Розумом-то я розумію, що це Рекс, але срати припинити вже не можу.
У вагоні дамі всю ніч не дає спати хропіння у сусідньому купе. Та б’є в стіну, але безуспішно. Вранці дама заходить у сусіднє купе і говорить чоловікові, що сидить там:
- Ви що, не чули як я вам стукала?
- Чути - чув. Але вибачте, що не прийшов, - втомився я дуже.
Чоловік заблукав в лісі, ще й дощ як з відра ллє.
Дивиться він, авто стоїть. Підійшов, клацнув ручкою, відкрито. Заліз всередину, а тут - авто саме їде. Чоловік сидить в шоці, тут ще й рука волохата в вікно залізла, порулила і зникла. Вже село, перші домівки, авто зупинилося, якийсь чоловік у вікно заглядає й каже:
- Ти що тут робиш?!
- Їду...
- Охриніти просто, я штовхаю, а він бл@ха їде!
Одна жінка скаржиться іншій:
- У мене чоловік зовсім млявий.
- А ти його собачим шампунем помий. Я свого помила - як пес став. На мене наскочив - мало на частини не розірвав. Зустрічаються знову за два дні:
- Ну, ти мені й порадила!
- А що таке?
- Усю ковбасу в будинку зжер, мене за дупу укусив і до сусідки-с#ки втік!
- Лікарю, ви пам’ятаєте, що порекомендували мені від депресії?
- Так, звичайно - завести коханця!
- О, то тепер самі поясніть моєму чоловікові, що я лікуюсь...
Заходить чоловік в аптеку, і, посилаючи погляд, сповнений страждань, на аптекарку, питає:
- Чи немає у вас чогось від голоду?