Анекдоти про церкву

Молиться бабця в церкві:

"Господи, я дуже любила свого чоловіка, але ти в мене його забрав!

Я дуже любила свого котика, але його теж не стало.

Господи, я дуже дуже люблю путіна."

Лисого чоловіка не могли вигнати з церкви, тому що ганяти лисого - великий гріх!

Нагадую, завтра - велике свято! Люди, підіть до церкви, не йдіть до лісу... дайте спокійно позбирати гриби.

- Куме, Ваша вчора в церкві весь час кашляла, що аж люди на неї оглядались. Чи бува не хвора?
- Ні, це вона просто новий плащ одягла.

Побачила багато свічок, загадала бажання... задула... Дістала кадилом по писку, вигнали з церкви!

Кажу чоловікові:
— У неділю сходжу до церкви, посповідаюся..
Чоловік:
— Валідол візьми... раптом батюшку прихопить...

Турист у Карпатах:
- Бабцю, де у вас тут самогонку продають?
- Бачиш ту церкву?
- Так
- То крім неї, усюди!

Сімейна пара із десятилітнім стажем подружнього життя у неділю ранком приходить до стоматолога.
Чоловік і каже:
-Лікарю, я Вас благаю, я дуже запізнююся на службу в церкву, а тут цей зуб. Будь ласка, якщо можете, то якнайшвидше вирвіть того зуба і все. Не потрібно ніяких новокаїнів, уколів і всякого такого, головне - швидко!
Лікар вражений...
- Я в захопленні від Вашої мужності, але... ну як скажете, який зуб Вам потрібно вирвати?
Чоловік в коридор до жінки:
- Галю, сонечко... підійди будь ласка до лікаря і покажи, який в тебе зубчик болить?!

Перед воротами раю стоять водій автобуса та священик.
До них виходить Святий Петро:
- Ти, водій, проходь, а ти, батюшка, почекай трохи.
Священик обурюється:
- Як так? Я все життя церкві присвятив!
- Ну і що? У тебе в церкві всі спали, а в нього в автобусі – усі молилися!

- Галю, чому тебе вигнали з церкви?
- Тому що я погасила свічки і загадала бажання...

Хлопець приходить у церкву.
— Отче, я маю сповідатися!
— Давай, сину мій, полекши свою душу!
— Ну, я на тому тижні подрузі допомагав шафу-купе складати. Склали, пішов дощ, вона каже: “Ну куди ти таким дощем підеш, залишайся!” Ну, я лишився, ми переспали! А кілька днів тому жінці друга допомагав шпалери клеїти. Наклеїли, й дощ пішов. Вона каже: “Ну куди ти таким дощем підеш? Посидь поки, зачекай”. І ми переспали… А вчора другу в гаражі допомагав машину ремонтувати… Відремонтували — й дощ пішов… Він каже: “Ну куди ти дощем підеш, залишайся, вип’ємо!”… Ну, ми напились, і да…ми переспали... Що мені робити, отче?
— Іди нафіг звідси, сину мій, поки дощ не пішов!

Цієї осені я рішуче пішов просити підвищення у начальника на роботі.
А зараз я боязко й нерішуче прошу милостиню біля церкви...

- Отче, можна посповідатися?
- Можна. За кожен гріх будеш кругом церкви ходити.
- Чекайте, отче, піду ровера візьму.

- Готові декілька разів на тиждень ходити до церкви?
- Так.
- Добре, ви прийняті в СБУ.

Вчора до церкви ходив. Дивлюся, входить якась жінка і курить! Уявляєш? Курить в церкві! У мене ще б трохи і пиво з рук могло впасти!

- Петре, звідки на твоїй шиї посада!?
- Та, вийшов з церкви, а на зустріч дві відьми...
- А труси в кишені - теж їхні?!

Нагадую: В українській церкві - син Божий. В московський - раб Божий. В мене все!

Зібралися разом піп, мулла і рабин.
Стали міркувати хто скільки собі з пожертвувань залишає.
Піп: - Я малюю коло, потім кидаю вгору гроші. Що всередину кола попало - то моє, інше церкві.
Мулла: - Я теж малюю круг. Теж кидаю вгору гроші. Що всередину кола потрапить
- залишаю в мечеті. Решту беру собі.
Рабин: - А я кидаю вгору гроші і кричу "Господи, візьми собі скільки тобі треба!". А що впаде на землю залишаю собі.

Перед брамою раю стоять водій автобуса і священик. До них виходить Святий Петро:
- Ти, водій, проходь, а ти батечку, почекай трохи.
Священик обурюється:
- Як так? Я все життя церкві присвятив!
- Ну і що? У тебе в церкві всі спали, а у нього в автобусі - всі молилися!

- Ну, що кума, як посповідалась у церкві?
- Ой, кума і не питай. Про такі гріхи розказала, що батюшка й номер телефону взяв...