Анекдоти про чоловіка і дружину - сторінка 62
— Що це за чоловік стояв поруч із тобою, Марусю?
— Клієнт. А що?
— Подумав, що коханець твій.
— Та ні, Петре. Ну, а якби й коханець, то й що?
— То й усе.
— Що все?
— Вбив би його відразу. Що б ти тоді робила, га?
— Заміж би вийшла.
— Це ще чому?
— Як це чому? Він мертвий, тебе посадили. А я що, сама лишуся?
Дружина чоловікові:
Як зачіску нову зробила - так ти не помітив!
А як бампер на машині подряпала, так ти в одних трусах зустрічати мене вибіг!
Бізнeсмeн спіймaв золоту pибку. Вонa йому і говоpить:
- Відпусти мене, будь-яке твoє бажання викoнаю.
- Рибка, oсь є у мене квартирa в Κиєві, і віллa нa Κaнaрaх. Пoбудуй для мeнe aвтocтрaду, щoб я міг швидкo з квapтиpи дo вілли дoбиpaтиcя.
- Ηу ти дaєш! Це ж дуже вaжко. Тільки уяви, cкільки требa бетону, acфaльту… Βжe кpaщe зaгaдaй іншe бaжaння.
- Ηу гapaзд. Оcь у мeнe були чoтири дружини. Усе для них робив, але при цьому були вони вічно чимocь нeвдoвoлeні, а чoму – нe знаю. Ηавчи мeнe, зoлoта pибка, рoзуміти жінoк…
- Тoбі aвтoстрaду чoтирьoх - чи шестисмугoву?
Дружина посилає чоловіка на ринок за равликами для косметичного догляду за шкірою.
Дорогою чоловік зустрічає друзів і на три дні потрапляє в запій, природно, не приходячи додому. Нарешті, на третій день згадує про равликів, йде на ринок, купує равликів і приходить додому. Думає, що б сказати дружині, чому його так довго не було. Дзвонить у двері, висипає равликів на підлогу, дружина відчиняє, він, підганяючи їх руками, каже:
- Ну ось, прийшли! Заходимо, заходимо, заходимо...
Прийшов чоловік з поля. Заморений. Жінка борщу подала.
- Галю, дай сто грам - Нема
- Як нема? Он стоїть же…
- Хай стоїть. Може до нас хто прийде, може ми кудись підемо…
Злий чоловік поїв борщу і пішов спати. Жінка притулилась до нього ніжно, пеститься…
- Відстань. Я не хочу.
- Та ну, не бреши. Стоїть же…
- Хай стоїть. Може до нас хто прийде, може ми кудись підемо…
Чоловік питає у дружини:
— Кохана, ти вже придумала, що хочеш отримати на день народження?
Дружина, кокетливо:
— Ой, та ще ні...
— Гаразд, тоді в тебе буде ще рік на те, щоб придумати!
Чоловік повертається додому, дружина миє підлогу. Він її по сідницях ляснув і каже:
— Прибери свій комбайн із дороги. Вона образилась, а вночі чоловік до неї лізе з інтимними намірами:
— Ну, повернись до мене, люба.
Жінка йому:
— Ага! Буду я через один колосок свій комбайн розвертати. Відвернись і молоти вручну!
Чоловік бачить на зупинці таксі і, швидко підбігши до машини, сідає і говорить адресу.
Таксист завів машину і поїхав.
Чоловік йому говорить:
— Як ви можете так їхати? У вас же лобове скло брудне.
— Ну і що?
— Як що?! Вам лінь на вулицю вийти і скло протерти?
— Навіщо його протирати? Я все одно окуляри вдома забув.
У кабінет до директора заводу вривається розлючена дружина головного інженера і каже:
- Доки ж Ви будете покривати у всьому мого чоловіка. Всім відомо, що він бабник та п'яниця. Мало того, вчора він прийшов додому взагалі у жіночих трусах.
І жбурнула труси на стіл. Директор їй каже:
- Заспокойтеся. Зараз мені ніколи, але я завтра розберуся і вживу заходів. А ти йди, зараз до мене прийде делегація.
А труси зі столу засунув собі в кишеню штанів. Наступного ранку дружина директора почала гладити його штани, знайшла труси і кричить чоловікові:
- Петя! Коли закінчаться твої безглузді жарти? Я два дні шукаю свої труси, а вони у тебе в кишені!
Поставив на продаж комп’ютерну мишу, за кілька днів зателефонували — чоловік поцікавився з приводу оголошення, мовляв, скільки коштує й де забирати, домовились і попрощались до наступного дня. За кілька годин хтось телефонує з його номеру. Беру слухавку, а там якась жінка. Я:
— Алло.
Вона, так вкрадливо:
— А як вас звати?
— Антон, а що?
— А скільки вам років?
— А навіщо вам?
— Ой, вибачте, ви в мого чоловіка чомусь як Мишка підписані, от я й зателефонувала дізнатись, що це за Мишка в нього в контактах така.
— Комп’ютерна, комп’ютерна мишка! Купити в мене її хоче.
— Вибачте, до побачення.
Бавиться хлопчик машинкою в пісочку. Раптом з вікна четвертого поверху, вилітає чоловік і падає в пісок, при падінні чоловік аж кавкнув і піднялася пилюка.
Хлопчик в шоці, чоловік встає і каже:
— Так малий зараз з цього вікна будуть вилітати дядьки а ти їх будеш рахувати. Зрозумів?
— Зрозумів.
За кілька хвилин з того ж вікна вилітає чоловік та падає в пісок. Хлопчик:
— Раз!
Чоловік встає, обтрушується та й каже:
— Стривай малий це знову я...
Карлсон, який мешкає на даху, напросився в гості до жінки. Вона запитує:
— А раптом чоловік повернеться?
— А я у вікно.
— То ж п'ятнадцятий поверх!
— Я Карлсон, узяв і полетів. Тільки розташувалися — загримів ключ у замку. Жінка схопила Карлсона та викинула у вікно. Входить чоловік:
— Хто в нас був?
— Нікого не було.
— А чиї на стільці штани із пропелером?
Командир частини приходить додому, а йому дружина з порога каже:
— Ну що, розформовують вашу частину?
— Да ти що! Нічого подібного! Звідки ти це взяла?
— Баба Маня на базарі сказала.
— Брехня все це! Частина як стояла, так і стоятиме. Я командир, я краще знаю!
Наступного дня приходить додому:
— Люсю, сходи на базар, дізнайся у баби Мані, куди мене переводять.
Чоловік кожної неділі, виходячи із храму, подавав безхатькові по 10 гривень. Одного разу подав 5, той питає:
- Чому завжди 10, а зараз 5 гривень?
- Я віддав сина до коледжу.
- То є файно! Але чому за мій рахунок?
На уроці географії у школі:
-Діти! Пограймо у гру. Я описуватиму вдачу якогось народу, а ви будете відгадувати, що це за народ. Добре?
- Домовились!
- Отже, гарний народ: і працюють наче, і гостинні трішки, проте як вип'ють - ховайся, бо буде лихо...
Петрик викрикує:
-Та це ж москалі!
-Ну, які ж москалі, Петрику, вони росіянами звуться... А взагалі-то правильно! Сідай. Наступне: і хазяйновиті вони, у всьому порядок та рахунок знають, тільки от взимку в них снігу не випросиш...
Марічка підскакує:
- Я знаю, жиди це!
Та які жиди - їх євреями кличуть. А взагалі-то правильно! Сідай, Марічко.
Остання людність: хазяйновиті, щирі, гостинні люди, а хати в них маленькі-гарненькі, побілені; поряд мальви ростуть... Все як у казці, проте вийде чоловік з хати, подивиться на хатинку сусіди і, зціпивши зуби, промовить:
"А, бодай вона згоріла..."
У класі мовчанка.
-Ну, хто це? Що не знаєте? Чого мовчите?
Тихенький голос з останньої парти:
-Зате ми гарно співаємо...