Анекдоти про їжу
Якщо перед сном не з’їсти чогось солоденького, то і солодких снів не побачиш.
Одного чоловіка просто замучили таргани. У розпачі він звернувся до свого кращого друга за порадою, а той сказав йому, що потрібно походити по квартирі і сказати у кожний куточок, що їсти більше нема, от таргани й підуть. Дядько зробив все так, як треба і наступного дня тарганів дійсно не стало. Ліг він спати задоволений, а вранці… прокидається від того, що хтось його легенько штовхає. Дивиться дядько, зібралася сила-силенна тарганів і найбільший із них каже:
- ХАЗЯЇНЕ! ПРОКИДАЙСЯ! МИ ТОБІ ЇСТИ ПРИНЕСЛИ!
Колись старенького священника запитали, що не можна їсти в піст?
Священник відповів: «Не їжте один одного і все буде добре!»
- Чому напилась, чому напилась... Та тому що після шести їсти не можна!
Хочу вирощувати їжу сама... Та не можу знайти насіння ковбаси...
Бабуся в супермаркеті взяла 5 банок з котячою їжею.
Касирка:
- Ми не продаєм котячу їжу в такій кількості без доказів наявності
у покупця кішки...
Старенька побурчавши, сходила додому, принесла кота і забрала покупку.
На наступний день бабуся підійшла до каси з трьома великими пакетами з собачим кормом. Та ж історія. Довелося бідної бабусі знову сходити додому і повернутися до супермаркету вже з собакою.
На третій день бабуся, увійшовши в супермаркет, відразу попрямувала до каси, тримаючи в руках картонну коробку з отвором вгорі.
- Засуньте туди руку, будь ласка, - попросила старенька касирку.
Після декількох секунд вагань, касирка все-таки засунула руку в коробку:
- У мене підозра, що в коробці какашки...
- Ви абсолютно праві, люба! Я зайшла до вас за трьома рулонами туалетного паперу!
Щось мені тепер страшнувато стало їсти сало... Хто його знає, кого то сало там доїдало...
Він: що робиш?
Вона: їсти готую.
Він: що готуєш?
Вона: начебто суп, а там подивимося...
Інколи скажу собі: «Досить їсти, Галя!». А потім всерівно продовжую їсти, бо я ж то не Галя!
Щоб вас не рознесло, намагайтесь не їсти після шостої і не курити біля бензоколонки.
Якась я нервова стала. Просте питання: «А що ми будемо їсти?» доводить до сказу!
Бабуся в супермаркеті взяла 5 банок з котячою їжею.
Касирка:
– Ми не продаєм котячу їжу в такій кількості без доказів наявності
у покупця кішки…
Старенька побурчавши, сходила додому, принесла кота і забрала покупку.
На наступний день бабуся підійшла до каси з трьома великими пакетами з собачим кормом. Та ж історія. Довелося бідної бабусі знову сходити додому і повернутися до супермаркету вже з собакою.
На третій день бабуся, увійшовши в супермаркет, відразу попрямувала до каси, тримаючи в руках картонну коробку з отвором вгорі.
– Засуньте туди руку, будь ласка, – попросила старенька касирку.
Після декількох секунд вагань, касирка все-таки засунула руку в коробку:
– У мене підозра, що в коробці какашки…
– Ви абсолютно праві, люба! Я зайшла до вас за трьома рулонами туалетного паперу!
З таким ростом цін на продукти їх треба їсти прямо в магазині, не доходячи до каси. Поки не подорожчали.
Ненавиджу, коли хтось дивиться як ти їсиш. Відразу стараюся їсти красиво, граційно. І обов’язково чи поперхнусь, чи кава носом піде)
У продажу з’явилися сковорідки з електронним антипригарним покриттям: коли їжа починає підгорати, у вас автоматично відключається інтернет.