Анекдоти про Вовочку
Батько вдома з приятелями грає в покер. Утворюється пристойний банк, йде коло торгівлі. В цей момент до батька підбігає чотирирічний Вовочка і заглядає в карти:
- Ой, тату, а чотири тузи це добре?
Батько крізь зуби:
- Так, синку...
Всі відразу йдуть у пас, батя гребе весь банк.
Вовочка:
- Шкода, тато, що в тебе їх не було...
Відповідає Марійка: — Я люблю троянди. Вони так гарно пахнуть!
Відповідає Петрик: — Я люблю георгіни. Вони такі високі, що можна в піжмурки грати!
Відповідає Вовочка: — А я люблю гладіолуси. Завдяки ним, я роблю те, чого мені не дозволяють батьки.
Вони мають такі зручні глибокі квіти і я в них…
Тут учителька не витримує й кричить: — Вовочко! Геть із класу!
Вовочка слухняно йде, але біля самих дверей обертається й каже: — Не знаю, що ви подумали, але я в них недопалки ховаю.
Молода вчителька:
- Хлопці, якщо хтось із вас скаже, яка з моїх частин тіла йому найбільше подобається, я зможу йому сказати, ким він стане, коли виросте. Ось тобі, Ваню, що мені найбільше подобається?
- Ваше волосся, Марь Іванно.
- Значить, ти будеш перукарем. А тобі, Петенько?
- Ваші очі, Марі Іванно.
- Зрозуміло, ти станеш окулістом. А тобі, Мишенько?
- Мені подобаються ваші зуби, Марі Іванно.
- Зрозуміло, стоматологом будеш. А тобі, Вовочку?
- Маре Іванно, я вже зрозумів, що працюватиму на молокозаводі.
Мати запитує Вовочку:
- Навіщо ти читаєш книгу про виховання дітей?
- Контролюю тебе, чи не перегинаєш ти палку.
Дівчатка вовочкиного класу домовилися, якщо Вовочка що-небудь погане скаже вони встають і йдуть із класу. Урок географії. Вчитель:
- Хто пригадає які нові будівлі будують в нашому місті.
Діти:
- Дитячі садки, Школи, Лікарні.
Вовочка:
- Бордель.
Дівчатка встають і йдуть геть із класу.
Вовочка:
- Куди ви, повії, там лише фундамент заклали!
Підходить якось Вовочка до тата і питає:
- Тато, що таке політика?
- Уяви, що політика це наша родина. Я-міністерство фінансів, мама-уряд, наша хатня робітниця-робоча сила, дідусь-це суспільство, ти-народ, твій молодший братик-майбутнє.
Просипається Вовочка вночі і бачить, що його братик обкакався. Іде буде маму, а мама не встає, іде до іншої кімнати і бачить, що дідусь заглядає у шпаринку, а там тато і хатня робітниця. Побачив Вовочка, що на нього не звертає уваги і пішов спати. Прокидається рано і каже:
- Тато я зрозумів, що таке політика. Політика-це коли уряд спить, міністерство фінансів "смаже" робочу силу, суспільство в цей час підглядає, на народ ніхто не звиртає уваги, а наше майбутнє в лайні!
Вовочка на Новий рік загадав, щоб його бажання не збулось, і тим самим зламав систему виконання бажань.
Клас пише твір на тему:
- Що я зроблю, якщо мені дадуть мільйон?
Через півгодини Вовочка відривається від розрахунків, піднімає руку:
- Марія Іванівно, можна ще додати сто гривень?
Вовочка зняв на відео День вчителя, і закінчив школу з золотою медаллю.
Виходить Вовочка до дошки, починає писати x,y і зненацька зупиняється.
Довго думає і зрештою запитує у вчителя:
-Іване Івановичу, я забув, зараз математика чи українська?
Вовочка прославився на всю школу: на уроці фізкультури розбігся і перемахнув через фізрука, коли той сказав стрибати через козла.
Уpoк у шocтoму клacі. Βчитeлькa пoвepтaєтьcя дo дoшки, щocь пишe, paптoм з-зa cпини лунaє cміх, вoнa pізкo пoвepтaєтьcя і питaє у Κолі:
- Ти чoгo так зpадів?
- Я вашу oдну цицьку бачив, кoли cукня відчинилаcя.
- Забиpайcя, нeгідник! В шкoлу мoжeш нe пpихoдити п'ять днів.
Βoнa рoбить зaпиc у журнaлі, в клacі лунaє знoву cміх:
- А ти, Βacилю, чoму cмієшcя?
- Я oбидві вaші цицьки пoбaчив!
- Геть з клacу, щoб я тeбe тpи тижні в шкoлі нe бaчилa!
Піcля цьoгo в клacі зaпaнувaлa cтpaшнa тишa, вчитeлькa poзнepвувaлacя, підійшлa дo дoшки, почала пиcати знову і впуcтила крейду. Нахилилаcя, підняла її, в клаcі знову cміх. Обертаєтьcя, з оcтанньої парти піднявcя Вовочка і стaв склaдaти свoї зoшити.
Вчитeлькa зaпитує:
- В чoму спрaвa?
- Πісля тoгo, щo я тільки щo пoбaчив, мeні oсвіти нe oтримaти взaгaлі!
- Вовочка, - звертається вчитель до учня, - розкажи про подорож Колумба.
- Отже, Колумб не знав, куди він приплив. А коли повернувся додому, то не знав, звідки.