Анекдоти про сусідів
Відзначали день народження, вдома. Ну трохи шумно, сусіди викликали поліцію. Дзвінок у двері, чоловік:
- Хто там?
- Відкрийте, поліція!
- Не можу!
- Чому?
- У нас закрита вечірка!
— Хто це зранку так кричить у сусідів?
— А це Оля
— Що, народжує?
— Та ні, вагітніє...
Три мисливця:
- В мене така собака розумна, раз забув патрони, дав рушницю понюхати, то вона швидко з дому їх принесла!
- А я раз рушницю забув, так дав своїй чохол понюхати, то вона збігала та притягнула!
- То все дурня, ми раз на пікнік поїхали, а дружина ліфчик від купальнику забула, я й труси понюхати дав, то вона сусіда за яйця приволокла!
Суддя:
- Вас звинувачують в тому, що ви порівняли свого сусіда з його козлом.
- А хто з них на мене скаржиться?
Старий дід за святковим столом вихваляться. - Таємниця мого довголіття - часник!
Сусід по столу: - Це ні для кого не таємниця.
Дзвінок у двері. Господар відкриває. На порозі стоїть сусід, що живе поверхом нижче. Він простягнув мішок та каже:
- Я приніс вам вівса.
- Вівса! Навіщо?
- Для тих коней, які у вас гупають.
Ну і молодець у мене сусідка. 20 хвилин покривала чоловіка матюками, і жодного разу не повторилася... Вчителькою працює...
До мене часто заходить сусідка. Буває, два-три рази на день. І прикриваючись сексом, вже всю сіль з хати винесла...
Альо, це є путін? То Мішко зі Закарпуття! Телєфоную, аби вам повісти, ми ту вам офіційно війну декляруємо.
- Хорошо, Миша, а у Вас большая армия?
- Я, Володько, сусід Стефко і всі, шо ту в карти грали. То нас разом вісім.
- А у меня в армии 300 тисяч людей.
- Холєра ясна, я зара вам віддзвоню.
(за якийсь час)…
- Слава Ісу, хgйло путін! Я сі тєжко вибачєю, але мусимо ся відмовити від тої войни.
- Неужели? Очень жаль. А почему Вы передумали?
- Ну, ми ту посиділи за пару флягами пива, так си між собов порадили, і вздріли, же в нас маленький цвинтар. Де ми вас всіх закопаємо?