Анекдоти про село

Учитель:
- Діти! Хто з вас влітку був в селі?
- Я!
- І я!
- І я!
- Добре. І які ж нові звуки ви чули в селі?
- МУУУУ!
- БЕЕЕЕ!
- кря-кря!
- С'$БАВ З ТРАКТОРА, ШВИДКО!!!

Приходить дембель додому в рідне село, а його й питають:
- Як там в армії?
- Та дебелізм суцільний!
- А це як?
– Завтра покажу! Вранці о 4 годині дзвонить дзвін. Все село вибігло з жаху. Дембель вийшов і кричить:
- Ми з батею за дровами, решта розійдись

Іде мужчина лісом. Темно, зимно, страшно ще й дощ іде. І тут бачить — машина стоїть. Підійшов ближче, дивиться — нікого нема. Заліз в машину і сидить гріється. Аж тут машина починає їхати, через вікно залізла рука покрутила руль і далі машина їде. Так собі їде-їде, вже і село, світліше стало. І тут у вікно заглядає другий мужчина і каже:
— Здуріти!!! То я пхаю, а він — їде!

Село. Вечір. На краю села на лавці сидять дід і онук. Пролетів літак, викинув парашутиста. Дід, покурюючи цигарку, задумливо:
— Сапер летить.
Онук:
— Діду, а чому ти думаєш, що це сапер?
Дід:
— Ну хто ж ще буде на мінному полі приземлятися.

Відслуживши строкову службу в армії, Вовочка повернувся в рідне село.
Все село зібралося, обступили його і давай питати: "Як служилось, те та се ..."
Вова:
- Якщо коротко - це повний дебілізм!
- Це чому ж?
- Завтра дізнаєтеся ...
О четвертій годині ранку в селі пролунав дзвін. Всі односельці позбігалися, стоять у чому спали, сонні, матом лаються ...
Виходить Вовочка і єхидно:
- Значить так! Ми з татом йдемо за дровами, іншим - розійтися!

- Привіт, коханий, що робиш?
- З тьолочками гуляю.
- Та ти... зовсім охрінів!
- Спокійно, я в селі корів вигулюю.

Вирішив Іван женитись на Галі,приходить до старійшини села питати дозволу.
А він йому: “Ходи у гай там є старий дуб, в ньому дупло,пару днів потренуєшся ,а тоді дам дозвіл.”
Все зробив так, як дід казав.
Весілля, перша шлюбна ніч, Іван до Галі:
“Ставай раком” – Стала.
Він бере талицю та як влупить її по сраці.
Вона: “Що це ти робиш?”
Іван: “Перевірка на бджіл”

- Затриманий, назвiть мiсце народження.
- Казахстан.
- Точнiше!
- Каркашинiвський район, Кзилординської областi, село Гулькюль.
- Так i пишемо – Казахстан...

Коваль тримає щипцями розпечену підкову.
— Боже, яка вона гаряча! - захоплюється селянин.
— Та ні! — каже коваль.
— Дадіть десятку, то я її язиком оближу.
— Нехай вам буде! Пошкодуйте свого язика!
— Але в передчутті незвичайного видовища потяг ковалю десятку. Коваль облизав десятку і поклав до кишені.

Їде чоловік на 600 мерсі літом через село. Води хочеться, а людей немає! І вже під‘їжджає до останньої хати, дивиться хлопчик у піску грається. Ну мужик підходить до нього і каже:
- Хлопчик у вас є вода?
- Ні у нас тільки квас!
- Ну винеси квасу!
Пішов хлопчик хв. 5-ть не було. Вертається з квасом, дає чоловікові, попив і каже:
- УУУ.... Який квас добрий! Де ви такий берете?
- Самі варимо!
- А у вас його багато? - Запитує мужик.
- Та баба лазила у бочку, бо кіт втопився, то аж по шию було..!!
- Тьху! - І кидає посудину!
Хлопчик як заревів! А чоловік і запитує:
- Чого ти ревеш хлопче ???
- А в чому я буду какати?

Коваль тримає щипцями розпечену підкову.

— Боже, яка вона гаряча! — Захоплюється селянин.
— Та ні! — Каже коваль. — Дасте сотню, так я її язиком оближу.
— Та перестаньте! Пожалійте свій язик!
Але в передчутті незвичайного видовища простягнув ковалеві сто гривень. Коваль
облизав купюру і поклав у кишеню.

Йде гуцул по селі, зустрічає свого кума такого побитого, перебинтованого і питає:
- Куме, а чого це ви перебинтовані, хто вас так?
- Та от на полювання ходив…
- І що тебе там туристи побили чи що?
- Та ні… Йду я по лісі, бачу нора, як голова, я туди “Гу-у-у”, а там “Гу-у-у”… знову “гу-у-у”, а з нори лис вискакує, і тут я його застрелив…
- Ого…
- Йду далі… Дивлюсь велика нора, як вікно, я туди “Гу-у-у-у-у”, а там “Гу-у-у-у-у-у”…знову “гу-у-у-у-у”, а там величезний ведмідь вилазить, і тут я його застрелив…
- О йой…
- Йду далі… Дивлюсь ВЕЛИЧЕЗНА-А-А нора, як в ангарі, я туди “Гу-у-у-у-у-у-у”, а там “Гу-у-у-у-Гу-у-у-у-”, я знову “гу-у-у-у-у-у-у”, а там знову “гу-у-у-у-у-г-у-у-у-у-”, ну думаю динозавр якийсь, я знову “гу-у-у-у-у-у”, а там метро…

Одного разу король, об’їжджаючи своє королівство, зустрів селянина, що був дуже схожий на нього. Король запитав:
- Скажи-но, селянине, чи не прислуговувала випадково твоя мати у замку?
- Ні, Ваша високосте. То мій батько прислуговував.

Теща, що приїхала з села, звертається до зятя:
- Що це у вас у каструльці було? Насилу відмила!
- У каструльці? Тефлонове покриття...

Гламурна краля приїхала в село до бабусі:
- Куди у Вас тут вночі сходити можна?
- У відро

Окраїна убогого села. По брудній вулиці повзе великий, сяючий від блиску міський джип. Проїжджає останній похилений будинок, упирається в похилений паркан, за яким яр, і завмирає. Дві бабусі сидять на лавочці:
- Дивись, ще один з навігатором.

Бездоганна логіка
Двоє мисливців пішли на вепра. Наступного дня один із них повертається, ледве пересуваючись із тушею вепра на плечах.
Побачивши, що його товариш відсутній, мешканці села запитують:
— Петре, а де Семен?
— Та йому стало зле, він упав, в двох кілометрах звідси валяється.
— Як, ти покинув Семена й потягнув вепра?!
— Ну, Семена ж ніхто не вкраде!

Везе мужик дівчину з далекого села в місто, зупиняється біля лісу виходить з машини, порпається в моторі, а потім і говорить:
— Ну все, двигун зламався, прийдется тут ночувати.
Вона:
— Чуєш, дядько, давай швидко переночуємо і далі поїдемо?

Іван питає в Марічки:
- Марічко, йдемо погуляємо по селі?
- Ну ходи.
- А ти не боїшся, бо я хлоп – сила!
- Та ні, не боюся. Йдуть по селі, Іван:
- Марічко, а йдемо за село в поле?
- Ну, то йдемо.
- А тобі не страшно, бо я хлоп – сила!
- Та ні, не страшно. Йдуть по полі:
- Марічко, а давай в полі ляжемо в траву і полежимо?
- Ну давай.
- А тобі не страшно, бо я хлоп – сила!
- Та ні, не страшно.
- Марічко, йдемо додому чи що?
- Ну, то йдемо.
- А ти не боїшся, бо я хлоп – сила!
- Та ні.. Доходять додому:
- Марічко, а завтра підемо гуляти?
- Ну, та підемо.
- А тобі не страшно, бо я хлоп – сила!
- Слухай, Іване, знала би я, що ти такий хлоп, то вділа би підштаники, бо комарі всю сраку покусали.

Молодість в селі.
Це коли ти прийшла з танців, тільки зняла один чобіт з ноги, тут мама відкриває двері:
- Вставай, ідем їсти варити!
А ти їй у відповідь:
- Та знаю я, он вже навіть одного чобота взула!