Анекдоти про село
- Альо! Це Гідрометцентр? Приїжджайте до мене в село і вичерпуйте з мого погрібу вашу «мінливу хмарність»!
Всі книги про самовдосконалення сходяться до одного: людина з Беверлі-Хіллз радить людині з села вийти з зони комфорту.🫠
У селі, на городі приземлилось НЛО. Вийшли інопланетянин з інопланетянкою.
Ваня з Марусею кинули копати картоплю, запросили в гості. Посиділи, випили. Лягають спати.
Іван пропонує помінятися дружинами, всі не проти спробувати, помінялися, зайнялися справою.
Інопланетянин бачить, що Маруся чимось незадоволена, запитує:
- Може хочеш щоб він був більшими?
- Хочу
- Покрути мені праве вухо.
Покрутила, сподобалося, через годину знову чогось хоче.
- Може хочеш товстіший?
- Хочу
- Покрути мені ліве вухо. Покрутила, сподобалося, через деякий час як зарегочеться.
- Ти чого смієшся?
- Так уявляю, як зараз твоя моєму Івану вуха викручує!
Увага! В селі розпочинається конкурс «Сусідобачення». Сусіди будуть бачити та змагатися, хто перший посадить город.
Колись в селі жінки ввечері сідали на лавку і співали. А спробуй зараз заспівати - скажуть: Оооо, холєра, вже напились...
Один раз у селі, де жили дід Панас і його онук, відкрили магазин для людожерів.
Зацікавлений онук зайшов туди в перший же день. Прийшовши додому, він запитав у
діда:
- Діду, а чому там мозок польський по п'ять гривень кіло, молдавський по чотири, а
москальский по сорок?
- У, який ти дурний! Знаєш, скільки москалів на цей кілограм треба?
- Галя, що значить «бути в тренді»?
- Це значить, що про тебе трендить все село.
Сидить сім’я за вечерею. Син питає тата.
– Тату! А чому грім гримить?
– Не знаю.
– А Скільки кілометрів від нашого села до Франківська?
– Не знаю.
-А чому зимою холодно?
– Не знаю.
Втручається мама.
– Досить до тата чиплятися з дурними питаннями!
Тато відповідає.
– Та нє. Най питає. Звідки дитина буде знати, як в тата не питатиме?
Україна, початок ХХ століття. Заможний селянин з хутора пішов до найближчого містечка на ярмарок, купив там двох курей, гусака, ковадло і кошик. Дорогою додому зустрів монахиню.
- Чоловіче, як мені пройти до села Яблунівка?
- О, ходімо зі мною, це якраз по дорозі на мій хутір!
Йдуть, вони, йдуть, дорога заходить у ліс. Тут монахиня зупиняється і з тривогою в голосі питає:
- А ви мене не зґвалтуєте?
- Жіночко, ну що ви таке кажете? Тим паче гляньте на мене - всі руки зайняті!
- Посадіть гусака на землю, накрийте кошиком і покладіть зверху ковадло, а курей я потримаю!
Увага! Путівки у село!
Гаряча пора! Харчування, проживання, з розваг:
випас худоби,заготівля сіна, збір ягід, копання картоплі...
Кажуть, що в селі на городі все росте безкоштовно... Не знаю, у мене безкоштовно тільки бур’яни ростуть!
Українське село. Літо. Сонце вже по-троху сідає, поробивши усю роботу, вийшли дві бабці погомоніти за життя. От перша починає:
— Ой, оце не повірете, до мене онук приїхав. Та такий же добрий хлопчина, в інституті вчиться, старанний, аккуратний, все мені допомогає. Просто намилуватися ним не можу.
— О-о-о, то Вам добре, а до мене оце теж приїхав. А ледачий. Тільки ото горілку п'є, цигарки палить, за дівками волочиться. А я йому учора кажу: "Допоможи мені корову подоїти". А він мені: "Та я єб-_-ав у рота, Вашу, корову". То я й курей позакривала, щоб дзьобики не порозривав.