Анекдоти про дітей
Розмовляють американець з москалем. москаль питає:
- Скільки кімнат в твоєму домі?
Американець:
- У мене все звичайно. Кімната для мене, кімната для дружини, кімната для дітей, комп'ютерна кімната, кімната для тренажерів, ванна для мене, дружини і дітей, вітальня для гостей ... А у тебе?
- Ну ... У мене майже те ж саме, тільки без перегородок.
Приходить раз чоловік до лікаря.
- Лікарю, у мене яйця болять.
Лікар подивився і каже:
- Необхідно видалити, але я поставлю вам протези: один дерев’яний, інший металевий, але дітей не буде.
Приходить знову чоловік. Лікар:
- Ну як справи?
- Все гаразд, не гримлять і діти є.
- Як?! Які діти?
- Так, лікарю. Буратіно у третьому класі, Термінатор у дев’ятому.
Сидить сім’я за вечерею. Син питає тата.
- Тату! А чому грім гримить?
- Не знаю.
- А Скільки кілометрів від нашого села до Франківська?
- Не знаю.
- А чому зимою холодно?
- Не знаю.
Втручається мама.
- Досить до тата чіплятися з дурними питаннями!
Тато відповідає.
- Та нє. Най питає. Звідки дитина буде знати, як в тата не питатиме?
Телефонний дзвінок, слухавка бере дитину. Пошепки:
- Алло?
- Скажи, а тато вдома?
Дитина (тихо-тихо):
- Так, але він зайнятий...
- А мама вдома?
- Вона теж дуже зайнята ...
- А ще вдома хтось є?
- Дядечки міліціонери та пожежники...
- Ну, поклич тоді хоча б їх!
- Не можу, вони теж дуже зайняті...
- Господи, та чим вони всі так зайняті?!
- Вони мене всюди шукають і знайти не можуть...
Вчитель питає учнів:
- Діти, скажіть, скільки буде 7х7? Hу скажи, Вовочка.
- Я не чую, Віктор Вікторович. Учитель підходить до Вовочки ближче і запитує:
- Скільки буде 7х7?
- Hе чую, Вікторе Вікторовичу.
- Брешеш. А ну давай поміняємося місцями.
Вовочка сідає за вчительський
стіл і питає:
- Віктор Вікторович! Коли ви перестанете ходити до моєї
мами?
- Ти дивись! І справді нічого не чути за цією партою!
Двоє приятелів під час подорожі через негоду змушені були переночувати в будинку у багатої вдови. Через 9 місяців один з них отримує лист від адвоката вдови і з жахом дзвонить другові:
- Пам'ятаєш, ми під час походу ночували в будинку у вдови?
- Пам'ятаю...
- Пам'ятаєш, як ти кілька разів ходив до неї в кімнату, а потім хвалився як бурхливо провів з нею ніч?
- Ну... Пам'ятаю...
- Ти що назвався їй моїм ім'ям?
- Аааа... Ееее... Так... А що, у неї народилася дитина?
- Ні, але можеш мене привітати! Вдова померла і заповіла мені все своє майно!
Дружина ховає чоловіка і голосить:
- Поцілувала б тобі оченьки, та не бачила в них ласоньки, поцілувала б тобі рученьки, та не бачила від них полученькі, поцілувала б п’яточки, так ходили вони на блядочки.
Священник слухав, слухав і каже:
- Жіночко, у вас діти є?
- Так!
- Тоді цілуємо шишечку і закриваємо кришечку!