Анекдоти про Вовочку - сторінка 3
Молодець, Микито, тверда п'ять, давай щоденник!
— Ой, здається, я його вдома забув…
- Візьми мій! — шепоче Вовочка
Марія Іванівна:
- Зараз кожен скаже своє улюблене дієслово.
Учні:
- Спати.
- Їсти.
- Гуляти.
Вовочка:
- Щоб мене не вигнали з класу, я скажу так: поліпшення демографічної ситуації в країні.
Урок біології. Вчителька:
— Вовочку, розкажи всьому класу, як розмножуються дощові хробаки?
— Розділенням, Антоніно Петрівно.
- А конкретніше?
- Лопатою.
Дівчатка з Вовочкиного класу домовилися, що якщо Вовочка скаже якусь вульгарність, то вони встануть і вийдуть із класу. Почався урок і вчитель запитує:
— Діти, а що нового будується у нашому місті?
— Школа.
— Бібліотека!
— Музей!
Вовочка:
— Публічна хата.
Дівчата встають і виходять із класу, а Вовочка їм кричить:
— Куди ж ви? Там лише фундамент залили!
У парку:
- Ма-амо, я пісяти хочу!
- Тихо, Вовочка. Ти вже великий. Не можна так говорити, кругом люди, слухають. Говори - я хочу посвистіти. Зрозумів?
- Так Так. Хочу свистіти дуже!
Мама завела Вовоку за дерево, він зробив свої справи. На тому і заспокоївся.
Ніч. У спальню батьків пришльопав Вовочка і смикає сплячого з краю тата за руку:
- Тату, я свистіти хочу! Тату...
Переляканий тато, спросоння, мружачись на годинник:
- Вова, ти здурів? Третя година ночі!
- Але я дуже хочу!
Тато офігівший пошепки намагається відігнати це нічне жахіття:
- Вова, мама спить, бабуся спить, всі сплять. Іди і ти спати, а завтра разом посвистимо скільки хочеш.
Вовочка, схлипуючи і переступаючи:
- Тату, я не можу терпіти. Я буду прямо зараз свистіти! Ну тату...
Тато, перевертаючись на бік і засинаючи:
Ну добре. Посвисти. Тільки тихенько-тихенько мені на вушко.
Вовочка запитує в аптеці:
— У вас є якийсь знеболюючий засіб?
— А що в тебе болить?
— Поки що нічого, але тато пішов на батьківські збори…
Вовочка спізнився на урок, вчителька його запитує: "Вовочка, ти, чому спізнився?"
- Та ось дідусь у мене помер, був спритний такий.
- Як це сталося?
- Пожежа у нас був.
- Згорів?
- Та ні, він же спритний був, вистрибнув.
- Розбився?
- Так я ж кажу спритний він, там пожежні тент натягнули, він на нього стрибнув і назад заскочив.
- Згорів?
- Та ні ж, спритний він, знову вистрибнув.
- Розбився?
- Та кажу ж на тент потрапив і назад заскочив.
- Згорів?
- Ні, ну як ви не розумієте, спритний він, знову вистрибнув.
- А чому ж тоді помер?
- Та його пожежні застрелили, дістав він їх...
Відповідає Марійка: — Я люблю троянди. Вони так гарно пахнуть!
Відповідає Петрик: — Я люблю георгіни. Вони такі високі, що можна в піжмурки грати!
Відповідає Вовочка: — А я люблю гладіолуси. Завдяки ним, я роблю те, чого мені не дозволяють батьки.
Вони мають такі зручні глибокі квіти і я в них…
Тут учителька не витримує й кричить: — Вовочко! Геть із класу!
Вовочка слухняно йде, але біля самих дверей обертається й каже: — Не знаю, що ви подумали, але я в них недопалки ховаю.
Вовочка, сильно спізнившись, стоїть перед вчителькою:
- Що сталось?
- Hа мене напав озброєний бандит!
- О, Боже! І що він зробив?
- Викрав домашнє завдання.
У школу на урок англійської мови приходить перевіряючий з міністерства, і сідає поруч із Вовочкою. Вчителька, нещодавно почала викладати, дуже хвилюється, але урок вести треба. вчителька:
- Я зараз напишу на дошці речення, а ви постарайтесь його перекласти на українську.
Пише. У неї падає крейда. Вона нагинається, піднімає її і дописує речення.
- Хто тепер перекладе?
Вовочка тягне руку. Боїться, але робити нічого, довелося запитати. Вовочка:
- Була б спідниця коротше.
- Що?! Геть з класу!
Вовочка збирає книжки і зошити в портфель і з розмаху б'є перевіряючого по голові:
- баран, не знаєш - не підказуй!
- Павлику, ким ти хочеш стати, коли виростеш?
- Я хочу стати людиною, яка могла б купувати дружині діаманти і дорогі шуби, водити її в найдорожчі ресторани і купити їй Феррарі останньої моделі.
- Молодець, Павлику, сідай. А ти, Вова, ким хочеш стати?
- Раніше я хотів стати космонавтом, але тепер я хочу стати дружиною Павлика.
Маленький Вовочка батькові:
- Цей дядечко, мабуть, учитель.
- Як ти здогадався?
- Бо, перш ніж сісти, він уважно оглянув стільця.
Дев’ятирічний Вовочка вилаявся матюками біля матері, яка чистила рибу.
Мабуть, це єдиний випадок, коли людина отримала ляща карасем.