Анекдоти про страх - сторінка 2

Клаустрофобія - це страх закритих просторів.
Наприклад, я йду до пивної крамниці і боюся, що вона вже закрита.

Як тільки відключають воду, страшно хочеться вимити підлогу, посуд, випрати і особливо в туалет по великому!

Таня впала і розбила собі підборіддя. Але це не страшно, адже у неї є друге.

Заходжу до лікаря показати ренген, лікар бере його і йде до вікна дивитись. Розглядає так довго і тут видає:
- Так, так та у вас тут... та це повний пісєц, ну це дурдом, ну, бл@ть, все...
... І вибігає з кабінету.
У мене повні штани страху, волосся дибки... виявилось, що якась шпана за вікном з його машини колеса знімала...

Уявила собі Притулу головою батьківського комітету в школі...) Аж страшно)

Все! Більше нічого не консервую: вночі, без оповіщення тривоги, вистрелила банка з огірками... зі страху ледь не вмерла.

- Люся, ти б повернула мені ключі, ми ж розлучилися! Раптом ти ось так прийдеш несподівано, а я сексом займаюся з іншою!

- Не страшно. Я півтори хвилини почекаю.

Не можна ось так спокійно взяти і заснути, знаючи, що там, в холодильнику, одному пончику страшно)

- Страшно радий вас бачити.
- А я радий вас бачити ще страшніше.

Якщо двері кабінки громадського туалета закриті, не забудь декілька раз сильно посмикати за ручку, щоб людину, яка там сидить паралізувало від страху і незручності...

- Скажіть, лікарю, а операція буде проводитися з анестезією? - зі страхом запитує пацієнт.
- Звичайно! Анестезія Павлівна - потримайте хворого...

Мама розповіла маленькому Андрійкові, що дітей знаходять у капусті, і він якось зі страхом почав дивитися на тушковану капусту з м’ясом.

Побачити жахливого отруйного павука - це дурниця! По-справжньому страшно стає, коли він зникає з поля зору...

Ергофобія - страх будь-якої праці! Ви думали я ледачий? А дульки! Я хворий!!!

- Вночі якась пані до мене в ліжко лізе із словами: "Вам не страшно одному спати"? Ну я, звичайно, не розгубився, говорю: "Звичайно, страшно, лізьте сюди, мила"!
- Ну, і?!...
- А ось потім, коли вже розвиднілось, ось тут-то мені по- справжньому страшно-то і стало.

Прийшла під вечір одна подруга (років 40-45) до іншої в гості. Посиділи, побалакали, чайку попили, глянули — половина першої. Вирішили розходитися, а щоб не страшно було, одна одну пішла до середини шляху проводжати, тим більше, що вдома в межах прямої видимості. Дійшли до середини, стоять, прощаються. Тут з кущів з'являється чоловік, беру одну з них за руку і тягне в кущі.
Та від страху оніміла, потім згадала, що треба щось кричати, і закричала.
Ефект був приголомшливим - чоловік кинувся навтьоки що було сил. Вона обертається і бачить, що подруга надривається від сміху. Звісно, вона обурилася:
— Мене, мовляв, ледь не зґвалтували, а ти смієшься!
Подруга прийшла до тями і запитує:
— Ти хоч пам'ятаєш, що кричала?
- Не пам'ятаю, а що?
- Так, ти кричала: УРА-УРА

Дружина вночі будить чоловіка:
- Прокидайся скотина, ти всрався!
Чоловік:
- Та мені сон страшний наснився.
- А що тобі наснилось?
- Немов я йду по карнизу багатоповерхівки, зриваюсь і падаю і ось-ось розіб'юсь!
- Та я б мабуть померла зі страху, - відповідає дружина.
- Отож, то ти, а я мужик, і лише всрався!

У 7 років я думала, що доросла.
У 14 думала, що я страшна.
У 19 все-таки вирішила, що гарна.
У 25 думала, що дурепа.
А тепер розумію, що я доросла... страшно гарна... і далеко не дурниця...

ДАІшники зовсім знахабніли, чіпляються страшно. Ось один мене сьогодні зупиняє і запитує:
- А чому це Ви сьогодні без машини?

— Тату, а чому всі моряки або лисі, або сиві?
— Тому що лисі моряки - найвідчайдушніші! Вони без страху ходять у піратських морях, на дев'яти вузлах швартуються, на повній швидкості проходять найвужчі протоки, йдуть у плавання в шторму та бурі!
— А сиві?
— А сиві – це ті, хто плаває з лисими.