Анекдоти про страх - сторінка 3

- А я боюся літати на літаках ...
- А я на поїздах боюся.
- На поїздах-то чого?
- Ну прикинь, літаючий поїзд... Це ж обісратись зі страху можна!

Повз цвинтар йде вночі дівчина. Страшно трусить. Раптом її наганяє якась постать:
- Боїтеся? - Запитує фігура.
- Боюся ..
- Я, коли живий був, теж боявся.

Іван питає в Марічки:
- Марічко, йдемо погуляємо по селі?
- Ну ходи.
- А ти не боїшся, бо я хлоп – сила!
- Та ні, не боюся. Йдуть по селі, Іван:
- Марічко, а йдемо за село в поле?
- Ну, то йдемо.
- А тобі не страшно, бо я хлоп – сила!
- Та ні, не страшно. Йдуть по полі:
- Марічко, а давай в полі ляжемо в траву і полежимо?
- Ну давай.
- А тобі не страшно, бо я хлоп – сила!
- Та ні, не страшно.
- Марічко, йдемо додому чи що?
- Ну, то йдемо.
- А ти не боїшся, бо я хлоп – сила!
- Та ні.. Доходять додому:
- Марічко, а завтра підемо гуляти?
- Ну, та підемо.
- А тобі не страшно, бо я хлоп – сила!
- Слухай, Іване, знала би я, що ти такий хлоп, то вділа би підштаники, бо комарі всю сраку покусали.

Прапорщик вишикував в літаку групу солдатів для стрибка з парашутом.
Бачить: один хлопець тремтить від страху. запитує:
- Що з тобою?
- Перший раз з парашутом стрибаю, - боюся!
- Гаразд, перший раз можеш стрибати без парашута.

Потрапила дівчина на безлюдний острів після аварії корабля. Ходить по острову жодної живої душі. Вже настала ніч, звірі якісь кричать, страшно їй стало, голод ще мучить, пити хочеться. Раптом бачить далеко якийсь вогник горить. Ближче підходить, а це багаття. Біля багаття сидить волохатий, брудний чоловік і з апетитом їсть смажене м'ясо і запиває кокосовим молоком. Дівчина не витримала, підходить до нього і каже:
- Здрастуйте! А як ви тут опинилися?
- А я 10 років тут уже живу, після того, як літак упав.
- А ви не почастуєте мене м'ясом? Дуже хочеться їсти ...
- А ти мені що??
Дівчина так кокетливо посміхнулася і каже:
- Я дам вам те, чого у вас не було вже 10 років...
Чоловік підривається, кидає м'ясо і радісно кричить:
- Урааа! Невже ти горілку з собою взяла?

У реанімаційному відділенні лікарні N13, на 13-му поверсі, в палаті N13 на 13-й ліжку в ніч з п'ятниці на суботу помирає пацієнт.
На його місце селять іншого. Але за тиждень в реанімаційному відділенні лікарні N13, на 13-му поверсі, в палаті N13 на 13-й ліжку в ніч з п'ятниці на суботу помирає і він.
За лікарні поповзли чутки, мовляв, місце нещасливе. Але це не привід залишати ліжко порожнім. На наступний день туди селять чергового нещасного, який рівно через тиждень вночі благополучно помирає слід за двома своїми попередниками.
Щоб з'ясувати, в чому справа, лікарі вирішили під виглядом хворого на ліжко N13 поселити полуторацентнерного санітара. У страшну ніч з п'ятниці на суботу найбільш сильні тілом і духом медики розосередилися по палаті, тремтячи від страху, в очікуванні страшної години...
І от, стрілка годинника перевалює за 12... в палату входить... вся в білому... прибиральниця баба Віра з пилососом, висмикує з розетки штепсель апарату штучного дихання, вставляє туди пилосос і ретельно прибирається.

Прийшли старий зі старою на аеродром. Підходять до льотчика.
Дід каже:
— Сину, ми з бабкою стільки років уже живемо, а ніколи не літали. Покатай, а!
Льотчик відповідає:
- Добре, прокатаю. Але з однією умовою. Якщо закричиш від страху - платиш мені 100 доларів, йде?
- Іде, - погодився старий.
Злетіли. Льотчик як почав витворювати всякі піруети в повітрі — і мертву петлю, крен на одне крило, різке падіння вниз і таке інше — але старий мовчав, як риба. Льотчикові це набридло, він посадив літак і питає старого:
— Скажи, діду, а був такий момент, коли ти мало не закричав?
- Був.
- Який?
- Коли бабця випала.

Ведмідь втік із зоопарку, не можуть знайти. Нарешті дзвонить бабуля:
— Ой, до мене у двір ведмідь заліз і на дереві сидить! Приберіть його, мені страшно!
Приїжджає чоловік з маленькою собачкою, дає бабулі рушницю, показує на собачку і каже:
— Бабуля, це Кефірчик. Я зараз залізу наверх, струсону гілку, ведмідь звалиться, Кефірчик схопить його за яйця й потягне в зоопарк.
— Добре, синку. А навіщо ж мені рушницю?
— Якщо замість ведмедя впаду я, стріляй в Кефірчика!

Свідки Єгови в шоці: до них у двері почали стукати студенти з запитаннями:
- Чи не хочете поговорити про науку?
- Чи відкрито ваше серце для квантової фізики?
- Чи приймаєте ви вчення Ісаака нашого Ньютона, котрий прийняв удар яблуком від нашого неуцтва, нашого нерозуміння, та за страхи наші?

Йшов вчора вночі додому.
Дівчина попереду мене додала крок, я теж пішов швидше. Вона побігла, я теж побіг. Вона закричала, я теж закричав, що є сили. Я навіть не бачив від кого ми бігли, але було страшно...

Лежу з температурою, шкварить не по-дитячому, не збивається. Прошу доньку (12 років) принести мені мокру ганчірку на лоб.
Приходить, приносить компрес, дбайливо мене вкутує. Йдучи, запитує:
- Світло вимкнути?
- Ні, - кажу, - без світла щось страшно.
- Ну так, - відповідає вона вже з коридору. - Нікому не хочеться вмирати в темряві.

Порядна невістка має тримати в страху не тільки чоловіка, а й всю його родину. Щоб не тріпали нерви бідній дівчинці!

Подруги одна з другою:

— Якось на одній вечірці я прошепотіла йому, що забула одягнути трусики.

— Забула?

— Та спеціально не одягла! Вичитала у якомусь журналі, що чоловіків це нібито страшно заводить.

— Завело?

— Ага, він мені сказав: "Кате, у тебе що, маразме? Як можна забути труси одягти?.."

Ведмідь втік із зоопарку, не можуть знайти.
Нарешті дзвонить бабуся:
- Ой, до мене у двір ведмідь заліз і на дерево виліз! Заберіть його, мені страшно!
Приїжджає мужик з маленьким песиком, дає бабусі рушницю, показує на собачку і каже:
- Бабуся, це Кефірчик. Я зараз залізу нагору, струсну гілку, ведмідь звалиться, Кефірчик схопить його за яйця і потягне до зоопарку.
- Добре, синку. А навіщо мені рушниця?
- Якщо замість ведмедя звалюся я, стріляй у Кефірчика!

Два маленьких хлопчики розмовляють. Один іншому говорить:

- А мої предки страшно мультиків бояться.

- А чому ти так вирішив?

- Та коли вони починаються, садять мене перед телеком, а самі залізуть під ковдру і трясуться...

Прийшли старий зі старою на аеродром. Підходять до пілота. Дід й каже:
- Внучку, ми з бабою стільки років прожили, а ще ні разу не літали... Зроби добре діло, хоч один маленький переліт над нашою хатою.
Пілот відповідає:
- Добре, політаєте. Але при одній умові. Якщо закричиш від страху - то віддаєте мені пенсію за один місяць... Підходить?
- Підходить – погодився старий.
Злетіли. Льотчик, як почав витворяти всякі піруети в повітрі – і мертву петлю, крен на одне крило, різке падіння вниз і все таке - але старий мовчав, як риба.
Льотчику це набридло, він посадив літак і питає діда:
- Скажи, діду, а був такий момент, коли ти ледь не закричав?
- Ой внучку, було аж два.
- І які?
- Перший коли видів, що сусідська коза мої огірочки їсть..
- Добре діду. А другий?
- Коли стара випала...

Дружина вночі прокидається від нестерпного смороду. Тормошить чоловіка:
— Колю... твою матір! Прокинься, ти ж сіриш!
— Зіне, не бий, я не винен: мені сон страшний наснився!
— Який нах сон, що так вчинив?
— Уявляєш, Зін, я — на арені, а довкола мене — 20 левів, а в мене маленький ножик!
— Ой, Коль, я б, мабуть, померла зі страху!
— Ну, що ти, Зіне, я ж чоловік!

Стоїть бик посеред лісової дороги.
Підбігає до нього заєць:
— А ну, відійди, худобино, дай пройти!
Бик не рухається...
Заєць:
— Чуєш, ти, ханурик вухатий, з дороги зійди, інакше погано буде!
Нуль уваги...
Заєць:
— Ти, блін, виродку хвостатий, краще відійди, а то як дам!
Бик повільно повертається до зайця задом і починає на нього срати.
Обісрав з ніг до кінчиків вух і пішов собі далі...
Заєць відкопується з купи лайна, відпльовується і кричить услід:
— Що, гад, зі страху обісрався?!

Купив якось чоловік бутлі з водою, отримав помпу в подарунок по акції. Тиждень п'є, не натішиться, два тижні. А на третю раптом отруївся страшно, мало не помер. Подав він до суду на директора водної компанії, думає, ну зараз вони мене на все життя забезпечать. Вигадав обвинувальну промову, зробив скорботне обличчя, набрав повітря в груди, і тут йому адвокат раптом:
- Помпу мив?

Повертався вночі додому .... Попереду йшла дівчина ... Озирнулася, прискорила хід .... Я теж прискорив .... Вона побігла, і я побіг .... Вона закричала - і я закричав ... Від кого ми бігли - не знаю, але було піздєц як страшно ...