Анекдоти про монахів

Стара монахиня повчає молодих:
— Ті хто бачили пісюн - помийте очі у святій воді, ті хто трогали руками - помийте руки.
Голос з натовпу:
— А можна, я рот прополощу, доки там хтось сраку не помив?

— Хлопці, я вирішив, що раз у мене не виходить із дівчатами, то я піду в монастир.

— А чому ти думаєш, що у тебе вийде з монахами?

Московський патріархат плачеться, що нема куди подітися двом тисячам монахів. Вручіть їм повістки і в Бахмут!

Україна, початок ХХ століття. Заможний селянин з хутора пішов до найближчого містечка на ярмарок, купив там двох курей, гусака, ковадло і кошик. Дорогою додому зустрів монахиню.
- Чоловіче, як мені пройти до села Яблунівка?
- О, ходімо зі мною, це якраз по дорозі на мій хутір!
Йдуть, вони, йдуть, дорога заходить у ліс. Тут монахиня зупиняється і з тривогою в голосі питає:
- А ви мене не зґвалтуєте?
- Жіночко, ну що ви таке кажете? Тим паче гляньте на мене - всі руки зайняті!
- Посадіть гусака на землю, накрийте кошиком і покладіть зверху ковадло, а курей я потримаю!