Анекдоти про ніч

Друг питає у друга-банкіра:
- Як тобі спалося в умовах економічної кризи?
- Спав як дитина.
- Що? Так міцно?
- Ні. Всю ніч плакав, два рази обісрався.

Тюремний наглядач каже своєму колезі:
- Знаєш, мене починає хвилювати в’язень номер сімдесят два.
- А що сталося?
- Та він уже третю ніч не ночує у камері!

- Люся, де ти вчора вночі була?
- По району гуляла.
- Він же неблагополучний!
- Ще й який благополучний! Дивись - два айфона і золотий ланцюг!

Чоловік із дружиною пізно вночі сплять у постелі. Тихо, усі заснули. Чоловік прокидається й давай дружину за сосок крутити. Туди, сюди крутить. Дружина прокидається й говорить:
- Ти що робиш?
- Так настроююся на хвилю 100, 1 FM

Село. Ніч. Стіг сіна. В стогу - Ваня і Маня. Лежать. Маня зауважує коней, які гуляють далеко.
- Дивись, Вань, кінь з кобилою гуляють.
- Угу.
Тут кінь вистрибує на кобилу і починає її того.
- Вань, а Вань, а звідки кінь знає, що кобила хоче?
- Так по запаху.
Проходить хвилин п'ять.
- Вань, у тебе що, нежить?

Дружина вночі прокидається від нестерпного смороду. Тормошить чоловіка:
— Колю... твою матір! Прокинься, ти ж сіриш!
— Зіне, не бий, я не винен: мені сон страшний наснився!
— Який нах сон, що так вчинив?
— Уявляєш, Зін, я — на арені, а довкола мене — 20 левів, а в мене маленький ножик!
— Ой, Коль, я б, мабуть, померла зі страху!
— Ну, що ти, Зіне, я ж чоловік!

Помер старий єврей під ранок за грою в покер. Інші гравці зібралися, думають як повідомити дружину. Вибрали Ізю, як найделікатнішого. Ізя приходить до будинку померлого і стукає у двері. Відкриває дружина покійного. — Здрастуйте, Софочка!
- Привіт, Ізя!
— Софочка знаєте Ваш Мойша, вчора зазирнув до мене. Ми грали в покер, він таки до нас приєднався. Ми грали всю ніч, і Мойша програв великі гроші і ніч з вами.
— Та щоб він здох!
- Він вже...

Вночі чоловік прийшов додому пяний та вранці говорить дружині
— Аня, у нас, по ходу, барабашка є..
— Як ти дізнався?
— Відкриваю вночі двері до туалету і світло саме включилося, а коли закрив саме і виключилося
— Ах ти алкаш, недоумок, так ось хто насрав у холодильник!

Нічний дзвінок у довідкову:
- Дівчина, Єлисіївський магазин о котрій відкривається?
- О десятій.
- А зараз скільки?
- Дві години ночі.
- Дякую.
Дзвінок о четвертій ранку до довідкової.
П'яний голос:
- Дівчина, Єлисіївський магазин о котрій відкривається?
- О десятій.
- А зараз скільки?
- 4 години ночі.
- Пасіб...
Дзвінок о п'ятій ранку в довідкову.
Дуже п'яний голос:
- Дівчино, ... ік ... Єлисіївський?
- У вас їжі нема чи що?
– Є.
- А, вам захотілося випити?
- Її..
- А що ви всю ніч дзвоните?
- Мені б вийти звідси...

Чоловік клеїть на стовп оголошення: "П’яні як ніч вантажники перевезуть ваші меблі". Підходить інший, читає й каже:

— Що за дурню це ти написав? Хто ж тобі буде телефонувати?! Ось поряд же люди почепили нормальне оголошення: "Тверезі вантажники перевезуть ваші меблі". І після твого в них, мабуть, відбою нема від клієнтів!

— А як же ж. Бо це також моє...

Читати | Анекдоти від діда

У вагоні дамі всю ніч не дає спати хропіння у сусідньому купе. Та б’є в стіну, але безуспішно. Вранці дама заходить у сусіднє купе і говорить чоловікові, що сидить там:
- Ви що, не чули як я вам стукала?
- Чути - чув. Але вибачте, що не прийшов, - втомився я дуже.

- Ти чому спиш на роботі?
- Розумієте, пане директор, у мене дитина маленька, всю ніч мені спати не давала.
- А-а! Завтра щоб притягнув її з собою, нехай вона тобі й тут спати не дає!

Хлопець знайомиться з дівчиною ... Ніч любові ... Вранці хлопець знаходить фото вусатого мужика ...
- Хто це, чоловік?
- Не бійся.
- Ні, ну хто ??
- Ніхто не прийде.
- Ні, ну хто ???
- Так це я до операції.

Ніч у старовинному англійському замку. Розгублений гість бігає темним і понурим коридором і раптом натикається на привида, який каже до нього сумним голосом:
— Я в цьому домі уже чотири сторіччя...
— Ой, як добре! То ви напевне знаєте, де тут туалет?!

Вертається Вовочка дуже пізно вночі додому. На порозі його зустрічає батько.
- Ну що, знову шлявся по дівках, пив, курив...
- Тато, заздрість - погане почуття.

- Привіт, а що в тебе з оком, звідки фінгал?
- Та це ми з Оленкою йшли з дня народження вночі, а з підворіття мужик виходить, чисто гопник такий, і каже, є закурити? Ну я, розуміючи що буде далі, відразу без розмов копаю його по яйцях і добиваю в голову.
- Ото ти там мортал комбат влаштував, а фінгал-то у тебе звідки?
- А фінгал від Оленки, я ж не знав що це батя її був.

Жив собі доісторичний чоловік в печері. Прийшла до нього як-то жінка й каже:
— Пусти мене до себе жити.
— Навіщо ти мені потрібна?
— Я печеру прибирати буду.
— А у мене і так чисто!
— Я буду готувати їжу.
— Я мамонта забив, засмажив, от і їжа!
— Ну, просто пусти на одну ніч.
Пустив... Виходить доісторичний чоловік на наступний ранок з печери, потягується, підморгує своєму другові і каже:
— Так ось навіщо ти потрібен, шкіряний хвостик, а я тобою рибу глушив!

Приїхав чоловік в готель, а йому кажуть - місць немає, є одне, але там сусід хропе так, що всю ніч спати не будете. Чоловік каже:
- Нічого, підійде. На наступний ранок:
- Ну, як спали?
- Нормально...
- ???
- А я до нього ввечері підійшов і сказав: «На добраніч, любий». І поцілував. Так він після цього не тільки не хропів - всю ніч очей не заплющував!!!

Перша шлюбна ніч. Молоді лежать у ліжку; свічки, романтика, краса. Вона:
— Любий, ти знаєш, а я ще незаймана й про це… як його… секс нічого не знаю. Розкажи мені, як це?
Чоловік, збуджений таким питанням:
— Звичайно, ластівко моя! Ось, дивись: те, що в тебе поміж ніг — це наче тюрма, а що у мене — це як в’язень.
Тепер беремо й саджаємо його в тюрму, ось так…
Так минув перший раз, молодий упав на подушку, задоволений, відпочиває, молода вся в запалі:
— Милий… а мені здається, що в’язень втік із тюрми.
— Та невже? Тоді слід його знову посадити.
Знову, тепер уже в інших позах… Після чергового разу втомлений чоловік падає на подушку, важко дихаючи… раптом чує:
— Милий, милий! Може, мені тільки видається, але в’язень знову втік!
Чоловік нервово:
— Ні, ну так йому ж не повічне дали!

- Вночі якась пані до мене в ліжко лізе із словами: "Вам не страшно одному спати"? Ну я, звичайно, не розгубився, говорю: "Звичайно, страшно, лізьте сюди, мила"!
- Ну, і?!...
- А ось потім, коли вже розвиднілось, ось тут-то мені по- справжньому страшно-то і стало.