Анекдоти про Ізю

Увечері на одеській кухні:
- Саро, зроби мені чай.
- Ой, Ізя, я так втомилася, зроби сам.
- А я не втомився? Я, між іншим, на роботі був!
- Добре, не будемо сваритися, давай так - я зроблю чай тобі, а ти - мені.
- Давай.
- Сара, ось твій чай!
- Я перехотіла, пий сам!

– Допоможи мені, Господи! Є таки нічого, жити нема на що, ні гривні в кишені …
Голос з неба:
– Не бреши, Ізя!
– Так шо тепер, долари міняти, чи що ?!

Компанія євреїв грала в покер, один із них помер. Інші гравці думають як повідомити його родичам. Вибрали Ізю, як найделікатнішого.
Ізя приходить додому до померлого, відкриває дружина померлого
— Здрастуйте, Софочко
— Здрастуйте, Ізя
— Ваш Мойша вчора заходив до мене. Ми всю ніч грали в покер, і він програв дуже багато грошей
— Та щоб він здох!
- Таки вже

Лежить на ліжку і помирає старий єврей, і раптом відчуває запах смаженої риби. Підкликає онука, і каже
- Ізя, рибки так хочеться, принеси трохи.
Онук повертається з кухні й каже:
- Бабуся не веліла. Сказала це на поминки.

⁃ Ізя, що там помагає для схуднення, зелений чай чи зелена кава?
⁃ Яша, ви з'їжте зелену ковбасу,
за день-мінус 3 кг.

- Ізя, ви любите секс утрьох?
- Так, а шо?
- То біжіть скоріше додому, може ще встигнете.

— Ізя, ти спиш?
— Не-а...
— А шо очі закрив?
— Зір економлю...

- Слухай, Ізя, я знаю геніальний спосіб, як у ресторані безкоштовно поїсти.
- Ану, Абраме, розповідай.
- Йдеш у гарний заклад незадовго до закриття. Замовляєш закусочку, найкращі страви, десерт, коньяк. Коли всі офіціанти розійдуться, останній підійде до тебе, а ти кажеш: А я вже заплатив вашому товаришеві, який пішов.
Наступного дня пішли до ресторану. Замовляють все за повною програмою та сидять. Нарешті підходить останній офіціант:
- Вибачте, але настав час закривати, прошу оплатити замовлення.
Абрам:
- Але ж ми вже вашому колезі гроші дали.
Ізя:
- До речі, нам ще довго чекати на здачу?

– Допоможи мені, Господи! Є таки нічого, жити нема на що, ні рубля в кишені …
Голос з неба:
– Не бреши, Ізя!
– Так шо тепер, долари міняти, чи що ?!

- Ізя, а шо в тебе сталося, чого ти такий похмурий?
- Та ось, Марочко, взяв своєму Фімі нові кросівки і сказав йому ходити через дві сходинки, щоб кросівки довше прослужили.
- А він шо?
- А він замість двох сходинок переступив одразу через три і порвав собі штани!

Ізя приходить до школи і каже вчительці:
— Марь Іванно! Я більше у вас не буду вчитися — в Америку їду!
— Це як, Ізя? Чому?
— Та ось лист прийшов — мій дідусь в Америці осліп, а в нього ферма, два заводи, п'ятнадцять крамниць... Важко йому треба допомагати.
— А ти напиши дідусеві, щоб продав усе, гроші в "Червоний хрест" переказав, а сам сюди приїхав. А ми над ним усім класом шефство візьмемо...
— Маре Іванно, у листі ясно написано — дідусь осліп, а не е..нувся!!!

Помер старий єврей під ранок за грою в покер. Інші гравці зібралися, думають як повідомити дружину. Вибрали Ізю, як найделікатнішого. Ізя приходить до будинку померлого і стукає у двері. Відкриває дружина покійного. — Здрастуйте, Софочка!
- Привіт, Ізя!
— Софочка знаєте Ваш Мойша, вчора зазирнув до мене. Ми грали в покер, він таки до нас приєднався. Ми грали всю ніч, і Мойша програв великі гроші і ніч з вами.
— Та щоб він здох!
- Він вже...

Ізя скаржиться Розі:
— Прикро, Розо, як же це прикро!
— Що тобі прикро, Ізя?
— Ну, ось весна, літо і осінь — лише один раз на рік, а зима — аж два.

- Ізя, а тебе коли-небудь збивала машина?

- Та віддам я тобі борг, Моня, чесне слово, віддам!

Розмовляють два літні євреї.
- Ізя, а яка у вас була в дитинстві улюблена іграшка?
- Ой, Хаїме, у мене були такі бідні батьки, що якби я не народився хлопчиком, мені взагалі не було з чим гратись...

Захворів 104-річний єврей. До нього приходить його 108-річний друг і питає:
- Що з тобою, Абраме, як почуваєшся?
- Погано, Ізя, дуже погано. Напевно, доведеться постати перед Богом!
- Слухай, коли він тебе спитає: - Як там Ізя? Що там Ізя? - Ти мене не бачив, не чув, і нічого про мене не знаєш.