Анекдоти про дитинство

Приїхали чоловік з жінкою на базар вибирати чоботи, ходили, ходили і все йому мале. Жінка питає:
— Слухай, а чому в тебе нога така велика ?
— Розумієш люба, в дитинстві я жив у селі, грошей на черевики не було, того мобуть і виросла така велика.
— Та краще б ти без трусів ходив

- Молодий чоловіче, а вас не вчили в дитинстві поступатися місцем у транспорті літнім людям?
- Бабусю, але це ж моя машина!

Чоловік грає з маленькою дочкою. Через деякий час дочка його відштовхує і видає:
- Ну все, вистачить - у мене голова болить.
Чоловік сів, подивився на дружину і запитує:
- Вас цього з дитинства, чи що, вчать?

- В дитинстві мені здавалося, що я краще за всіх.
- І що змінилося?
- Нічого.

Наречені кохаються. Дружина запитує чоловіка:
- Милий, чому у тебе такі великі вії?
- Ти розумієш, це, напевно, через те, що в дитинстві я дуже часто плакав.
- Краще б ти частіше пісяв.

- Ти устриці пробував?
- Так.
- Ну і як?
- Ти в дитинстві соплі ковтав? Ось це те саме, тільки зі смаком ментая...

Україна… Хортиця… 300 років тому…
Приїхали два молоді жиди в Запоріжську Січ. Підходять до Отамана і говорять :
— Пане Отамане, ми відважились стати козаками.
Отаман, витріщив квадратні очі від почутого. А козаки котрі стояли біля нього аж заплакали від сміху. І потім на силу промовив:
— Та деж ви- хлопці бачили, щоб жиди козаками були.
А вони:
— Бо то мрія дитинства, і заплакали.
Говорили- балакали та все ж переконали.
Але при одній умові, говорить Отаман:
— Ось бачити Дніпро, широкий і могучий, перепливете туди і назад, тоді і станете козаками.
Куди тут діватись і почали вони марафон, хто швидше.
Перепливли вони насилу туди, а тепер треба назад. Пливуть, пливуть. І нарешті один виходить на берег. А другий по середині ріки не витримує дистанції і кричить:
— А-а -а- брам, поможи… тону-у-у
Абрам, втомлено і радісно відповідає:
— Неможу-у-у, де ти бачив щоб козак жиду допомагав?

- Що таке різниця в віці?
- Це коли чоловік розказує, що в дитинстві любив дивитися діафільми, а жінка питає, що це таке.

Іван зустрів свого друга дитинства, який вдало одружився з дочкою великого бізнесмена.
Тихенько шепоче другові:
— Як ти міг одружитися з такою жахливістю, та ще й косою, кульгавою, заїкається?
— Можеш голосно говорити, Анжела глуха.

- Мам, а у тебе комп'ютер в дитинстві був?
- Ні.
- А дівіді?
- Ні!
- А сотовий?
- Ні.
- Мам, а ти динозаврів бачила?

Україна... Хортиця... 300 років тому...
Приїхали два молоді євреї на Запорізьку Січ. Підходять до Отамана і кажуть :
- Пане Отамане, ми відважились стати козаками.
Отаман, витріщив квадратні очі від почутого. А козаки котрі
стояли біля нього аж заплакали від сміху. І потім на силу
промовив :
- Та де ж ви- хлопці бачили, щоб жиди козаками були.
А вони :
- Бо то мрія дитинства, і заплакали.
Говорили-балакали та все ж переконали.
Але при одній умові, каже Отаман :
- Ось бачите Дніпро широкий, перепливете туди і
назад, тоді і станете козаками.
Куди тут діватись і почали вони марафон, хто швидше.
... Перепливли вони насилу туди, а тепер треба назад.
...Пливуть, пливуть. І нарешті один виходить на берег. А
другий по середині ріки не витримує дистанції і кричить :
- А-а -а- брам, допоможи... тону-у-у...
Абрам, втомлено і радісно відповідає :
- Неможу-у-у, де ти бачив щоб козак жиду допомагав…

Найбільша брехня мого дитинства - це фраза вчительки математики: «В тебе ж не буде постійно з собою калькулятора в кишені».🤔

- Тату, а ви в дитинстві грали у дворі?
- Так, дуже любили грати в хокей просто у дворі. Ставили ящики замість воріт і грали!
- А був момент, який найбільше запам'ятався?
- Звичайно! Я тоді кинув шайбу і влучив просто в сумку мужику, який щойно отоварив талони на горілку...

У дитинстві я не розуміла, чому бабуся на запитання «Як справи?» відповідала: «Як не срачка, то пердячка» ... А тепер я і сама бл@ха на таких вайбах рухаюсь...😉

Як же добре було в дитинстві: Ні любові тобі не треба, ні диплома, ні грошей,
сиди дупою в піску, ліпи пасочки...

От ходиш музеями сучасного мистецтва, і душа радіє — виявляється,я в дитинстві не так вже й погано малював!

Мені в дитинстві казали, що чоловікам в житті треба тільки ОДНЕ... Дивлячись на це все тепер розумію, що їм треба добре пожерти, файно поспати, посидіти в інтернеті, а оте ОДНЕ... треба мені!

Лікарю, у мене питання - якщо мій чоловік безплідний з дитинства, то хтось з наших трьох дітей також може мати таку проблему?

В дитинстві казали: «Подуй і все мине». І воно допомагало.
З віком я просто замінила букву «д» на «х» і це також допомагає))

У дитинстві Галя хотіла стати пожежним. Але доля щось переплутала і тепер Галя не гасить, а запалює...