Анекдоти про горілку
У росії усіх хвороби лікуються горілкою: від одних хвороб треба її пити, від інших - не пити, а від деяких - розтиратися.
Дивлюсь на вас і бачу - горілки мало!
Коктейль «Ледача Мері».
Прости закуси горілку помідорчиком!
Запис у щоденнику: «Ваш син єдиний, хто взяв у похід горілку. Дякую за сина!»
Мене цікавить одне питання: «При температурі повітря +44, горілка 40 градусів вважається освіжаючим напоєм?»
...На питання скільки мені років, я завжди відповідаю: резинки стрибала, горілку під клубом пила і касету олівцем перемотувала!..😉
Боротися з пияцтвом, обмежуючи доступ до горілки - це те ж саме, що боротися з поносом, обмежуючи доступ до туалету.
Відстань поняття відносне. Кілометр за хлібом - далеко. За горілкою - та скільки там йти...
Якщо до вас приїхало багато гостей і вам ніде розмістити їх, візьміть побільше горілки і вони самі знайдуть собі місце.
Горілку пити не люблю, але кращого застосування цьому напою поки що не можу знайти...
Після першої склянки горілки, все незрозуміле стає зрозумілим. Після другої - все таємниче перестає бути загадковим. Після третьої - все буденне стає чудесним. І шлях до ліжка виявляється захоплюючою подорожжю по казковій країні, де на підлозі лютує цунамі, дверні отвори стискаються до вузьких щілин, а стільці, як собаки, кидаються під ноги.
Українське село. Літо. Сонце вже по-троху сідає, поробивши усю роботу, вийшли дві бабці погомоніти за життя. От перша починає:
— Ой, оце не повірете, до мене онук приїхав. Та такий же добрий хлопчина, в інституті вчиться, старанний, аккуратний, все мені допомогає. Просто намилуватися ним не можу.
— О-о-о, то Вам добре, а до мене оце теж приїхав. А ледачий. Тільки ото горілку п'є, цигарки палить, за дівками волочиться. А я йому учора кажу: "Допоможи мені корову подоїти". А він мені: "Та я єб-_-ав у рота, Вашу, корову". То я й курей позакривала, щоб дзьобики не порозривав.