Анекдоти про бабусь
Дитина вітає бабусю:
- Бабусю, вітаю тебе з Днем народження... - пауза.
Бабуся підказує:
- І бажаєш...
- Бажаю борщ із сухариками, приготуєш?
Бабуся приходить до гінеколога. Той її оглянув, жодних порушень не знайшов і питає:
- А що вас, бабусю, турбує?
- Зуб, любий, болить у мене, зуб.
- А що ж ви раніше-то не сказали. Ви ж бачили, де я дивився.
- А звідки я знаю, любий, що ти там шукаєш? Може, на корінь хотів подивитись!
Сидять два електрики на стовпі і сперечаються:
- Земля
- Ні, фаза!
Повз йде старенька бабуся. Електрики їй:
- Бабцю, подай провід.
Старенька подала їм провід і пішла далі.
- Я ж казав “земля”, а ти “фаза, фаза”!
Бабуся стала підозрювати, що внучка працює не зовсім вчителькою, після того, як вона подоїла корову за півтори хвилини.
Дуже п’яний молодик намагається дійти додому. Але це йому дається важко: крок вперед, три назад. За ним спостерігає бабуся. Не витримує і каже:
- Синку!.. Іди задом - швидше дійдеш...
Що спільного у канатоходця та хлопця, якому робить мінет 80-річна бабуся?
.
.
.
.
.
Не слід дивитися вниз.
У парку:
- Ма-ама, я пісяти хочу!
- Тихо, Вовочка. Ти вже великий. Не можна так говорити, кругом люди, слухають. Говори - я хочу посвистіти. Зрозумів?
- Так, так. Хочу свистіти дуже!
Мама завела Вовчку за дерево, він зробив свої справи. На тому й заспокоївся.
Ніч. У спальню батьків заходить Вовочка і смикає сплячого з краю тата за руку:
- Тато, я свистіти хочу!
Перестрашений тато, спросоння, мружачись на годинник:
- Вова, ти здурів? Пів другої ночі!
- Але я дуже хочу!
Тато пошепки намагається відігнати цей кошмар:
- Вова, мама спить, бабуся спить, всі сплять, Іди і ти спати, а завтра разом посвистом скільки хочеш.
Вовочка, схлипуючи і переступаючи:
- Тато, я не можу терпіти. Я буду прямо зараз свистіти!
Тато, перевертаючись на бік, засинаючи:
- Ну добре. Посвисти, тільки тихенько-тихенько мені на вушко.
У дворику біля під'їзду на лавочці сидять бабульки.
Тут до під'їзду підрулює крутий джип, виходить з нього мажор, бачить бабульок і починає наїжджати:
- Чого розсілися, старі кошолки, біля мого під'їзду, в натурі?
Одна з бабусь відповідає:
- Що ж ти, синку, на нас сваришсі? Зовсім старість не поважаєш. Я ось внучку своєму на тебе поскаржуся, він мене в образу не дасть.
- Що?! Якому-такому внучку? Що, конкретний пацан? Та нехай завтра на розборки підвалює, побазарим. Коротше, бабка, передай внучку, завтра в п'ятій на цьому місці стрілка.
- Добре, передам.
Наступного дня до під'їзду приїжджають п'ять джипів з братвою, розосередилися по двору, оточили під'їзд, біти, автомати, все як годиться. Мажор на чолі бригади. Бабульки сидять на тій же лавочці.
- Ну що, бабка, де твій внучок-то?
- Та десь тута. А де - хто ж його знає, він же у мене снайпер.
Моя баба мені казала: чоловіка треба у ліжку дивувати.
Третій День лягаю тільки в капелюсі.
Сьогодні спитав чи не було родині пришелепкуватих.
Він дуже довго виробляв репутацію грізного брутального чоловіка, безпринципного, наглого, але тут з’являється «якась баба» і він перетворюється на Котика.