Анекдоти про собак - сторінка 3

- Як називається собака, який не вміє плавати?
- Буль-дог.

- Хто розумніший, кішка чи собака?
- Кішка, звичайно!
- З чого це?
- А ти коли-небудь бачив, щоб десять кішок тягли в тундрі упряжку з чукчами!

- А ти знаєш, хто першим полетів у космос на собаках?
- Чукчі...?
- Блохи!

Розмова сусідів:
- Уявляєш? Мій собака щоранку приносить мені свіжу газету!
- Подумаєш... Багатьом собака пошту приносить.
- Так! Але я не виписую жодних газет!

- Днями у розмові зі мною ваш чоловік стверджував, що живе, як собака.
- Мабуть, що так, він постійно заходить до кімнати з брудними ногами, сідає біля каміна і чекає, коли його погодують.

Одного чоловіка вкусив собака. Він відчув себе погано і звернувся до лікаря:
- Мушу вас засмутити: у вас сказ.
Пацієнт взяв аркуш паперу і почав щось писати.
- Навіщо ви пишете заповіт? Я зможу вас вилікувати.
- Це не заповіт. Я складаю список тих, кого мені треба вкусити, перш ніж ви мене вилікуєте...

- А чим харчується ваш собака?
- Та вчора вкусила за коліно одного чоловіка.
- Навіщо? Адже тепер є новий корм зі смаком коліна чоловіка!

- Олю, чому в тебе немає чоловіка?
- Та не знаю Галь, навіть оголошення подала в газеті..
- Яке?
- Та все просто, написала " шукаю вірного і доброго спутника на все життя" .
- І хтось відгукнувся?
- Так, з притулку для собак подзвонили...

Прикордонник із собакою йде вздовж кордону. Шурхіт у кущах.
Прикордонник собаці:
— Ну, подивися, що там таке.
— Сам подивись! Я й звідси можу погавкати.

Чому собака лиже собі дупу?
1. Тому що може дотягнутися до неї язиком.
2. Тому що знає, що через 5 хвилин лизатиме обличчя господареві.

– Дуже рекомендую вам цього адвоката.
– Ви вважаєте, він зможе домогтися мого виправдання?
– Ще й як! Нещодавно мене вкусив собака, і я подав позов на господаря, якого захищав цей адвокат. І уявіть, він зумів довести, що це я сам вкусив того дворнягу.

У нас собачка вже стара, Маразм накрив капітально, у темряві по квартирі пересуватися не хоче,
Іноді скиглить, щоб її віднесли з кімнати на кухню.
Вчора вночі я встала попити води, йду коридором, а мені на зустріч рухається лампочка і пихкає, я в крик.
Прибіг чоловік, увімкнув світло, виявляється він собаці на голову одяг ліхтарик (типу шахтарського), а мені не сказав.
Мене ж ще й посварив, накшталт голосно кричав, песик від жаху описався, а йому прибирати.

- Гей, кума!
- Що таке?
- А що там в тебе бiля порогу лежить?
- А то мiй злий собака.
- Тю!! А я об нього ноги витер!

Кум прийшов до кума в гості. Жінка поставила на стіл дві тарілки вареників, пляшку горілки. Кум наливає по чарці, випили, закусили. Кум знову наливає по чарці. Знову випили, закусили.
А в куті сидить собака.
- Куме, а чого ваш пес на мене дивиться?
- Куме, не звертайте на нього уваги. Він так на усіх дивиться, хто їсть з його тарілки.

Чоловік дружині:
- Люба, ти не права.
- Ах, я не права, тоді, я брешу. Якщо я брешу, тоді, я - собака ... Мамо, він мене сукою обізвав!

Чоловік йде від коханки. Одягаючись, помічає в дзеркалі засос на шиї.
Що ж робити? Так нічого і не придумавши, їде додому. Заходить в хату, і тут на нього кидається його собака. Раптом чоловікові спадає на думку рятівна ідея. Він починає боротися з собакою, рве на собі костюм і у такому вигляді йде в кімнату до дружини.
- Наша собака зовсім озвіріла, - говорить він дружині.
- Дивися, як вона мене за шию укусила!
- І не кажи, - відповідає дружина, розстібаючи блузу.
- Вона мені усі груди теж покусала.

Бабуся в супермаркеті взяла 5 банок з котячою їжею.
Касирка:
– Ми не продаєм котячу їжу в такій кількості без доказів наявності
у покупця кішки…
Старенька побурчавши, сходила додому, принесла кота і забрала покупку.
На наступний день бабуся підійшла до каси з трьома великими пакетами з собачим кормом. Та ж історія. Довелося бідної бабусі знову сходити додому і повернутися до супермаркету вже з собакою.
На третій день бабуся, увійшовши в супермаркет, відразу попрямувала до каси, тримаючи в руках картонну коробку з отвором вгорі.
– Засуньте туди руку, будь ласка, – попросила старенька касирку.
Після декількох секунд вагань, касирка все-таки засунула руку в коробку:
– У мене підозра, що в коробці какашки…
– Ви абсолютно праві, люба! Я зайшла до вас за трьома рулонами туалетного паперу!

До подвір'я його приватного вдома якось прийшов втомлений старий пес. Однак тварина було откормлено, на шиї красувався нашийник. Тобто було абсолютно очевидно, що про собаку чудово піклуються, що у неї є будинок. Пес підійшов до чоловіка, дав себе погладити і пройшов слідом за ним у передпокій. Повільно прошествовав через неї, він ліг у кутку вітальні і заснув. Приблизно через годину собака підійшла до дверей. Чоловік випустив тварина. На наступний день, приблизно в цей же час, пес знову прийшов до нього, «привітався», ліг в тому ж кутку і знову спав близько години. Тривали його «походи в гості» протягом декількох тижнів. Нарешті, чоловік вирішив поцікавитися, у чому ж справа, і приколов до нашийника записку такого змісту: «Вибачте, але мені хочеться дізнатися, хто є господарем цього милого чудового тваринного і знає він, що песик кожен день спить у мене вдома». Наступного дня собака прийшла з пристебнутим «відповіддю». У записці зазначалося: «Пес живе в будинку з шістьма дітьми. Двом з них причому не виповнилося ще й трьох років. Йому хочеться виспатися. Дозвольте мені завтра прийти разом з ним?»

Міліціонер стоїть на посту й лається матом. Поруч із ним стоїть маленька дівчинка.
— Як вам не соромно лаятися при дитині! — обурюються перехожі.
— А ви б на моєму місці не лаялись? Вона вже другий тиждень ходить за мною й просить переспати з її сучкою; їй, бачте, потрібний міліцейський собака!

- Доброго дня, Ніно. Ваша дочка знову залізла до мене надвір.
- Знову?!
- Так, вона знову ганяється за моїм собакою, щоб її потискати.
- Ну, буває, діти є діти...
- Так, але вашій - 24 роки, і вона - п’яна.