Анекдоти про шапку

Мама надіслала смс: Синку терміново потрібне твоє селфі. Здивувався, але відправив. Від мами: Шапка де?

Сидимо ми з кумом на футболі:
Всі свистять, ми не свистимо, всі свистять, ми не свистимо, “свиснули”: в мене шубу, в кума шапку.
Ідемо ми з кумом по базарі. Бачимо кума шуба моя шапка:
Дайте шубу, шапку, не дають, дайте шубу, шапку, не дають, дайте шубу, шапку, “дали”… Мені три, куму два роки тюрми.
Сидимо ми з кумом у тюрмі:
Всіх випускають, нас не випускають, всіх випускають, нас не випускають,
“випустили” на кума ротвеллера, на мене бульдога.
Опинились ми у лікарні:
Всіх виписують, нас не виписують, всіх виписують, нас не виписують,
“виписали”… Мені костелі, куму могилу.
Стоїмо ми на похороні:
Всі стоять, кум лежить, всі стоять, кум лежить, кум встав всі лягли…

Весна нас ніжно роздягала, спочатку шапки та шарфи... Потім пальто і черевики... Потім... Раз і мінус три!

Газета - це унікальна річ: і скатертина, і мухобійка, і вентилятор, і туалетний папір, і шапка, і парасолька і навіть почитати можна.

От лежу собі під ковдрою і думаю... Як колись можна було зимою йти через два села на танці в одних капронках, на каблуку та без шапки. Ми були безсмертні!

Лежу в піжамі під теплою ковдрою і думаю, як я колись в такий холод йшла в сусіднє село на дискотеку в капронах, міні спідниці і без шапки?

Дорослий - це тоді, коли йдеш узимку вулицею без шапки та розумієш, що ти бовдур.

Ще такого травня не було. Цвітуть тюльпани, вишні у садку, a я милуюсь ними в шапці та пуховику!