Анекдоти про офіціантів - сторінка 3
Офіціант: - ваша кава. Спеціально з Південної Америки.
Відвідувач: - так от, значить, де ви були!
- Офіціанте, що робить ця жаба у моєму супі?
Офіціант оглянувши тарілку:
- Їсть муху...
У ресторані. У офіціанта на шиї на мотузці прив’язана ложка. Відвідувач запитує:
— Вибачте, а навіщо вам ложка на мотузці?
— Уявіть собі, несу вам суп, а тут у нього падає муха! Ну я обережно ложечкою її витягую — не руками ж! І вам приємно, і гігієнічно!
— Зрозуміло, а що це у вас за мотузочка зі штанів стирчить?
— А це, якщо раптом захочеться в туалет, я за мотузочку — і дістаю, щоб руки не бруднити.
— А назад?
— А назад — ложечкою!
Десять років сімейного життя. Дружина вмовляє чоловіка сходити кудись з цього приводу, а він відмовляється, каже, що не любить він це всьо, пропонує їй просто посидіти по-домашньому. Але - вмовила все ж. Приходять вони в ресторан, а там з порога швейцар питає у Васі:
- Столик як завжди в правому кутку на двох і свічі?
- Тс-с-с, я сьогодні з дружиною!
Офіціант запитує у Васі:
- Вася як завжди почнемо з шампанського?
- Тс-с-с, я сьогодні з дружиною!
В кінці вечірі, стриптизерка дивиться прямо на Васю і питає:
- А хто смикне останній шнурочок на бікіні?
Весь зал дружно:
- Вася, Вася!
Дружина закочує Васі страшний скандал і вибігає з ресторану, ловить таксі, Вася встигає заскочити в машину і всю дорогу дружина пиляє Васю ... Тут таксист не витримує і повернувшись говорить:
- Ну і стерву ти сьогодні зняв, ВАСЯ!
Прийшов у ресторан японець, ні слова по-українськи сказати не може і думає: «Прийде українець і я замовлю те, що він замовить».
Приходить українець і каже:
- Ей, офіціант, мені щавель з яйцями, раки на стіл і сосисок за 50 копійок.
Японец повторює:
- Агов, офіцант, воруши яйцями, раком до мене під стіл і соси за 50 копійок.
Ресторан. Клієнт звертається до офіціанта:
- Що у вас з гарячого?
- Тільки борщ.
- Але в меню значиться ціла купа страв!
- Так це для збудження апетиту...
Поїхали два українці на заробітки у Францію. Пішли в кафе обідати. Один другому каже:
— Куме, як ми будемо замовляти?.. Мови не знаємо...
— Ти не переживай, я вже тут раз був. Французька мова дуже легка, додаємо до слова часточку "Ля-", а все решту те саме.
Замовили вони два ля-борща, два ля-салати, дві ля-картоплі фрі. Їм все принесли, вони наїлися. І йдуть до офіціанта розраховуватися.
І знову один другому каже:
— Ну ти, куме, молодець, якби не ти, лишилися би ми голодні. Я б в житті не додумався...
А офіціант дивиться на них і каже:
- Їли би ви ля-гімно, якби я не зі Львова був.
Браток у ресторані звертається до офіціанта:
- Чуєш, сіль принеси!
- Вам яку?
- А що, різні є?
- Так, є «що-за-фігня" і "ні-фіга-собі"
- Хм. Давай обидві тягни, розберемося.
Офіціант приносить дві сільнички. Браток бере одну, перевертає, трясе... звідти ні крупинки не випадає.
Браток:
- Та що за фігня!
Бере іншу, перевертає. Кришечка сільнички відвалюється і вся сіль висипається в тарілку.
Браток:
- Ну ніфіга собі...
- Офіціант, можна ще трохи посмажити цю курку?
- Хіба вона погано просмажена?
- Я не знаю, але вона в мене салат їсть.
Охоронець ресторану - офіціантові:
- Давай я вижену геть того типа у кутку, він вже хвилин сорок лежить п’яний на столику.
- Не треба! Я його буджу кожні десять хвилин, він вже чотири рази розплатився за рахунком.
Заходить бугай до ресторану.
До нього підходить головний офіціант у ресторані.
— Чого ви хочете?
— Це… Ну… Охоронцем чи що… Працювати.
— А що ви можете?
— Ну це… як… от… дивіться…
Заходить до зали. Бере здорового чоловіка за комір однією рукою, другою за штани й легко його викидає на вулицю через вікно.
— Ну як?
— Ну принципі нормально... Зараз тільки хазяїн ресторану зайде назад — тоді продовжимо нашу розмову...
В управління великого банку надійшов сигнал, що в одному з його відділень справи дуже кепські.
Операції майже не відбуваються, активність близька до нуля. Поїхав ревізор цю справу перевірити.
Приїжджає ревізор в це відділення в самий розпал робочого дня. Входить всередину - там нікого.
Тільки по сусідству з кабінету директора чуються голоси:
- ... та він міг бубну знести.
- ... бубну би зніс, ну так черва залишилася.
- ... дві, звичайно, ми йому всунемо.
- ... дві, це мінімум.
Заглядає ревізор в цей кабінет і просто офігіває - директор відділення і 3 клерка ріжуться в карти.
Так, думає ревізор, зараз я їм влаштую. Повертається в операційний зал і натискає на кнопку тривоги.
Починає завивати сирена. Ревізор відпускає кнопку, сирена стихає, і з кабінету чується:
- ... спочатку спокійно хресту відберемо.
- ... а хід від кого?
Знову ревізор натискає кнопку. І знову після сирени:
- ... а тепер прорізаємо піку.
- ... точно немає у нього бубни.
Ні, думає ревізор, я вас все-таки зроблю. Натискає на кнопку втретє.
Тут в двері з вулиці забігає офіціант з бару навпроти, несе 4 пива і прямо з дверей кричить:
- Та чую я, чую, вже несу!
Відвідувач, розглядаючи чарку, у якій коньяк налитий лише на самому денці, офіціантові:
- Я ж попросив: 200 коньяку. А ви що принесли?
- Вибачте, мені здалося, що ви попросили на 200$ коньяку. Зараз принесу двісті...
- Ні! Цього цілком достатньо!