Анекдоти про маму
Однокімнатна квартира. На ліжку чоловік та дружина. Поруч на дивані теща. Чоловік пристає до дружини:
- Ну давай. Ну давай!
– Незручно, мама почує.
- Ну давай. Ну давай!
Роздається ритмічний скрип. Через деякий час крик дружини: "О, мамa!"
- Що, доню?
- Купи завтра хліба.
Теща сама собі: "Ось зять то ненажерливий! Шостий хліб за ніч".
— Мам, я все з'їв!
— Ось тому, синку, ми і хочемо, щоб ти вже жив окремо.
-Мам купи песика
- Ні
- Ну мам
- Ні
- Будь ласка
- Слухай, продай свого пса комусь іншому
- Тату, а як я з’явився?
- Синку, ми з мамою тебе в капусті...
- Тату, я в лютому народився. Ну яка у лютому капуста?
- Не перебивай старших. Я тоді шофером був, а твоя мамка приймальницею на овочебазі.
Ось за ящиками з капустою ти і з’явився.
Дочка каже матері:
— Мама я, напевно, розлучуся зі своїм хлопцем.
- Чому?
— Він алкоголік!
- З чого ти взяла?
— Вчора ми танцювали вальс, він до мене пригорнувся і я відчувала, що у нього в штанах пляшка.
— А яка приблизно пляшка?
- Ну приблизно, 0,7 л.
— Дочко виходь за нього заміж, я все життя з чекушкою прожила!
- Прошу пана, а у вас є дівчина?
- Ні.
- А чому у такого гарного хлопця та й немає дівчини?
- Мам, ну не починай...
Дівчинка 7-классниця, прийшовши з школи, говорить:
- Мама, я така дурна... така дурна...
- Що сталося, сонечко? Чому?
- Ну, дівчатка у нас такі просунуті, знають значення багатьох слів, а я... ні. Тому що ти зі мною не говориш на ці теми!
- Наприклад?
- Хто такі коханець, коханка?
- Коханець - це класний чоловік, друг сім'ї, помічник тата.
Донька:
- Зрозуміло. А хто така коханка?
Мати скрушно:
- Ох, доню... Це - злодійка...
Донька, округливши очі:
- Мамо, вона краде те, що погано лежить?
- Ні... вона краде те, що добре стоїть...
- Васильку, коли ти, нарешті, виправиш свою погану оцінку? - запитала мама.
- У щоденнику я уже виправив. А в класнім журналі не можу: його ховають в учительській.