Анекдоти про Україну - сторінка 3

Тільки в Україні щоб поїсти торта треба пити 5 годин!

Навіть не думайте падати духом. Падають окупанти і курс рускава рубля. Слава Україні!

Білоруси! Допоки Ваші вояки знаходяться в Білорусі, вони зберігають статус Бульбаші. Після перетину кордону з Україною набудуть статусу Деруни!

Україна - це така країна, яка навіть після ракетних обстрілів виглядає краще, ніж росія - до...

В Україні є два способи оплати праці: коли за ніфіга платять дофіга, і коли за дофіга не платять ніфіга.

І знову, як і 80 років тому, німецькі танки через Польщу поїдуть в Україну і потім на москву - але є нюанс...

Куме, Ви чому свою сторінку на домен «ru» поставили?
- А що?
- Так то ж «Раша» - москалі!
- І треба ж мені такий сором! А я думав, що «ru» - то Рідна Україна!

Судячи з мапи російських влучань за останній тиждень, росія остаточно змирилася з тим, що білгород - це Україна.

У зв’язку з подіями в росії, в Україні закінчуються запаси попкорну.

Небувала спека вразила сьогодні Україну. Старожили кажуть, що востаннє така погода була учора.

П’ятниця 13, але на це в Україні уже ніхто не звертає уваги.

Москаль хвалиться куму.
- Санек! Я був в Україні і хохлам за Донбас помстився!
- Та ти шо! Як?
- Я їм на Хрещатику насрав!
- І шо, тебе не заарештували?
- Та ні. Я акуратно. У штани.

Використовуючи високоточну зброю в Україні, путін вразив такі цілі як:
авіаперевезення рф по світу, дипломатичні відносини, систему SWIFT, членство рф у Раді Європи, банківський сектор, бабло корешів, північний потік 2, рубль.

Дикий Захід. Одинокий бар. Дівчата танцюють, бармен чарки витирає і раптом заходить ковбой, дістає магнум. Бах бах бах - в дівчини злітає від пострілу ліфчик, куля збиває рикошетом корок на пляшці рому. Ковбой сідає за барну стійку:
- My name is John and I'm a professional.
Проходить деякий час. Знову заходить ковбой, дістає магнум. Бах бах бах - в тієї ж дівчини вже злітають від пострілу труси. Куля збиває попіл з сигари першого. Сідає другий ковбой за барну стійку:
- My name is Bill and I'm a professional too!
Проходить ще трохи часу, як залітає мужик в майці, дістає дробовик. Бах бах бах!! Дівчину по стіні розмазав, одному ковбою ногу прострелив, іншому голову. Сідає за барну стійку:
- Микола Поросюк. Україна. Любитель.

— От ми з вами, куме, й дожили до Третьої світової.
— Та яка ж вона світова, коли воюють лише дві країни.
— А отака: московія воює з усім світом, а Україна - за увесь світ.

Тільки в нас на пачці чаю може бути написано:
"Чайне листя зібрано в Індії, на Цейлоні та в Китаї. Упаковано в Україні. Насолоджуйтеся смаком справжнього англійського чаю!"

Зустрічаються двоє друзів. Один іншому: - Дівку знайшов.
- Ну і як?
- Жах! Вона у мене музикант ... "Ритмічно, - каже, - ритмічніше ..." Просто упарився з нею.
Зустрічаються через місяць.
- Ну як справи?
- З музиканткою розлучився, знайшов бурильщіцю. Кричить глибше й глибше. Довелося розлучитися.
Зустрічаються ще через місяць.
- Ну, як в особистому житті?
- Супер! Вона в мене прорабом на будівництві працює. Каже: "Не хвилюйся, не кінчиш сьогодні, кінчиш завтра чи через місяць. А зовсім не кінчиш, бригада будівельників з західної Україною допоможе".

Приходить путін до ворожки і питає:
— Скажи, будь ласка, що буде через 10 років?
— Через 10 років буде війна з Україною.
— Ні-і-і, це не цікаво. А скільки через 20 років у Москві буде коштувати хотдог?
— 15 гривень.

Дзвінок з росії в Україну:
В Україні піднімають трубку:
- Слава Украiнi!
- Ой, перестаньте это!
- Що перестати?
- Ну вот это ваше...
- Що саме ви маете на увазi?
- Да ваше вот это "Слава Украiнi"
- Героям слава!

Мені 17 минало, я війну переживала
на своїй любій Батьківщині, на моїй рідній Україні.
Я мала плани, цілі, мрії, але загарбницькії дії лишили нас надії.
Не вірю я - що все це з нами, невже заслуговуємо цієї кари?
Мені 17 минало, я від війни тікала
на своїй любій Батьківщині, на моїй рідній Україні.
Я пам'ятаю той морозний ранок,
коли ще не настав світанок, мене збудила ця війна, яка спинила нам життя.
Я пам'ятаю як боялась засипати, я пам'ятаю сльози мати, як не було що купувати, як хлопці мали воювати,
але вам нас не зламати.