Анекдоти про рибу - сторінка 4

— Сусідко, я бачу, останнім часом ваш чоловік помітно схуд. Він не хворіє?
— Ні, просто він щодня ходить на риболовлю.
— І тому худне?
— Звичайно. Адже він харчується тільки тієї рибою, яку зловить.

Чистячи на кухні вже сімдесят третю рибу, дружина роздратовано каже своєму чоловікові-рибалці:
— По-людськи тебе прошу! На риболовлі, як усі люди, ПИЙ ГОРІЛКУ!!

Чоловік питає рибалки, що дрімав з вудкою біля річки.
— Як сьогодні вода?
— Дивовижна, риба взагалі не хоче вилазити з неї.

Спіймав мужик золоту рибку:
- Хочу, значить, маленький заводик, будинок і машину.

Рибка:

- Добре, але вибирай – у кредит чи у лізинг.

Чоловік:

- Гаразд, вибирай – на вершковому чи рослинному?

Методика лову риби за допомогою сімейних трусів та сухаря.
Оснащення: сімейні труси, сухар.
Технологія:
1. Акуратно засунути сухар між сідницями.
2. Зайти в річку по пояс або трохи подалі, спустити труси до колін.
3. Коли риба почне жадібно їсти сухар - швидко натягнути труси та кулею бігти на берег...

Вийшли з дружиною з магазину, а на сходинках кошеня, прикольне таке. Дружина розчуленим голосом:
— Який гарненький... Давай йому голову відірвемо.
Люди навколо почали хвилюватися і обертатися, поки ми рибу з пакета не дістали.

Трубку піднімає батько трьох дочок.

- Привіт! Це ти,моя рибка?

- Ні! Це господар акваріума.

Чистячи на кухні вже двадцяту рибу, жінка роздратовано каже своєму чоловікові-рибаку:

– По-людські тебе прошу! На рибалці пий горілку!

Зимою чоловік прокинувся вранці й навшпиньки пішов у прихожу. Жінка:
— Ти куди?!
— На риболовлю.
— Риба на балконі, горілка в холодильнику, ополонка межи ніг!

Прийшли старий зі старою на аеродром. Підходять до пілота. Дід й каже:
- Внучку, ми з бабою стільки років прожили, а ще ні разу не літали... Зроби добре діло, хоч один маленький переліт над нашою хатою.
Пілот відповідає:
- Добре, політаєте. Але при одній умові. Якщо закричиш від страху - то віддаєте мені пенсію за один місяць... Підходить?
- Підходить – погодився старий.
Злетіли. Льотчик, як почав витворяти всякі піруети в повітрі – і мертву петлю, крен на одне крило, різке падіння вниз і все таке - але старий мовчав, як риба.
Льотчику це набридло, він посадив літак і питає діда:
- Скажи, діду, а був такий момент, коли ти ледь не закричав?
- Ой внучку, було аж два.
- І які?
- Перший коли видів, що сусідська коза мої огірочки їсть..
- Добре діду. А другий?
- Коли стара випала...

Сидять батько з сином, рибу ловлять.
- Піди, принеси з машини хліб,- говорить батько малому.
- Хліба немає, - відповідає син,- я, його з'їв.
- Ну, тоді принеси манку, - злиться батько.
- І манки немає. Я, її теж з'їв.
- Ну тоді принеси перловку.
- І перловку я, з'їв,- відповідає син.
- Ну тоді з'їж ще хробаків, гімно, і покрутили педалі додому, мій маленький Путін.

Жила собі доісторична людина в печері. Прийшла до нього якось жінка і каже:
- Пусти мене до себе жити.
- Навіщо ти мені потрібна?
- Я печеру прибирати буду
- А в мене й так чисто.
- Я готувати їжу буду.
- Я мамонта забив, засмажив, ось і їжа
- Ну просто пусти на одну ніч.
Пустив... Виходить доісторичний чоловік наступного ранку з печери, потягується, підморгує своєму члену і каже:
- Так ось навіщо ти потрібен, шкіряний хвостик, а я тобою рибу глушив!

Бізнeсмeн спіймaв золоту pибку. Вонa йому і говоpить:
- Відпусти мене, будь-яке твoє бажання викoнаю.
- Рибка, oсь є у мене квартирa в Κиєві, і віллa нa Κaнaрaх. Пoбудуй для мeнe aвтocтрaду, щoб я міг швидкo з квapтиpи дo вілли дoбиpaтиcя.
- Ηу ти дaєш! Це ж дуже вaжко. Тільки уяви, cкільки требa бетону, acфaльту… Βжe кpaщe зaгaдaй іншe бaжaння.
- Ηу гapaзд. Оcь у мeнe були чoтири дружини. Усе для них робив, але при цьому були вони вічно чимocь нeвдoвoлeні, а чoму – нe знаю. Ηавчи мeнe, зoлoта pибка, рoзуміти жінoк…
- Тoбі aвтoстрaду чoтирьoх - чи шестисмугoву?

Сер Баскервіль вечеряє в своєму замкові. Раптом він чує жахливе виття:
— Беріморе, що це?!
— Це — собака Баскервілів, сер.
І тиша. А потім знову — лунає страхітливий крик.
— А це що, Б-беріморе?
— Це — кішка Баскервілів, сер.
І знову все затихло. Тиша, тиша приникає всюди...
— Боже мій, Беріморе, що це за... за моторошна тиша?!
— Це — риба Баскервілів, сер.

З шкільного твору: "Мій дід розповідав мені, як жили діти мого віку в його часи. Вони ходили в ліс по гриби та ягоди, грали на вулиці в футбол, купались у річці й ловили рибу в ставку — а все через те, що в цих нещасних дітей не було ні телевізора, ні комп’ютера".

Заходить рибак в рибний магазин і купує великого коропа. Розплачується і просить продавця:
— Знаєте що, ви мені цю рибу звідти, із-за прилавка, киньте!
Продавець здивовано:
— А навіщо?
Рибак:
— Після цього я всім чесно можу сказати, що я сам її зловив!

Чоловік вранці просинається з конкретного бодуна і йде на кухню попити. Заходить, а там таранка, копчена риба, раки, пиво різних сортів холодне стоїть. Він в шоці кричить:
- Синуля, а ну ходи сюди.
Син прибігає:
- Що треба, тато?
- Слухай, а що вчора було?
- Прийшов ти в доску пяний, ледве на ногах тримаєшся, а мати тебе в спальню відвела і роздягати почала, а ти її - А ну відстань від мене, я одружений!

Маленький син забігає до кімнати до мами і гірко плаче. Мати:
- Сина, чому ти плачеш???
Син, крізь сльози:
— Ми з татом були на рибалці, тато спіймав велику рибу, а коли витягав вудку, волосінь обірвалася, і риба попливла.
Мама, посміхаючись:
— Ну, то що тут плакати, сину?! Ти вже дорослий хлопчик і мусиш розуміти, що в таких ситуаціях треба не плакати, а сміятися!
- Так я і засміявся!

Риба благотворно впливає на кору мозку. Тому придуркам іноді потрібно давати ляща.

Студент сільгоспу вивчив на іспит лише будову блохи. Ну, тягне він квиток — там будова собаки. Ось він і починає:
— Собака — тварина на чотирьох лапах, вкрита шерстю. А в шерсті водяться блохи... І далі про бліх все що знає.
Викладач:
— Добре. Розкажіть нам про будову корови.
— Ну, корова, ця тварина на чотирьох ногах, харчується травою, вкрита вовною. А ось в шерсті водяться блохи, та й далі за текстом.
— Гаразд, годі. Розкажіть нам тоді про будову риби.
— Риба живе у воді, вовни в неї звичайно немає, але якби вона в неї була, то в ній обов'язково водилися б блохи…