Анекдоти про маму
Мама сварить дитину:
- Ти справжнє порося! Весь брудний!
Ти знаєш, що таке порося?)
- Так, мамо, порося - це дитина свині.
Дорослий гумор
Хлопчик мамі:
- Мама, купи собачку
- Моня, відчепися!
- Мамо, ну будь ласка, купи собачку!
- Я сказала-Ні!
- Мамо, ну мені дуже треба, щоб ти купила собачку!
- Слухай, Моня! Продай її комусь іншому!
Йде мати з сином по вулиці. Син каже:
- Мам, дивись, там голубі! У тебе є хліб?
Мати каже:
- Без хліба їж!
Розмова чоловіка й дружини:
- Слухай, що ми подаруємо цього разу моїй мамі на День народження?
- А що ми дарували минулого разу?
- Минулого разу ми подарували їй стілець.
- Ну а тепер підведемо до нього електрику.
Сидить сім’я за вечерею. Син питає тата.
- Тату! А чому грім гримить?
- Не знаю.
- А Скільки кілометрів від нашого села до Франківська?
- Не знаю.
- А чому зимою холодно?
- Не знаю.
Втручається мама.
- Досить до тата чіплятися з дурними питаннями!
Тато відповідає.
- Та нє. Най питає. Звідки дитина буде знати, як в тата не питатиме?
Тато кличе маму:
— Ходи в спальню…ненадовго.
— Та як, Вовочка сидить, що ми йому скажемо?
— Зараз я з ним поговорю, все буде добре.
Тато приходить до Вовочки і каже:
— Давай пограємо в гру, ти дивишся у вікно, а я тобі даю по гривні, за кожну людину у всьому чорному.
- Добре, тату.
Батьки пішли в спальню, а Вовочка залишився біля вікна. Через п‘ять хвилин:
— О, гривня. Ще через три хвилини: - Дві гривні. Через десять хвилин Вовочка кричить:
— Тату, тату, ти знаєш, тобі б повія була б дешевша, тут ціла похоронна процесія іде...
Мамо!.. Мамочко!
- Що, синку?
- У мене під ковдрою якесь чудовисько!
- Яку з нічного клубу привів, така і лежить
Маленький син забігає до кімнати до мами і гірко плаче. Мати:
- Сина, чому ти плачеш???
Син, крізь сльози:
— Ми з татом були на рибалці, тато спіймав велику рибу, а коли витягав вудку, волосінь обірвалася, і риба попливла.
Мама, посміхаючись:
— Ну, то що тут плакати, сину?! Ти вже дорослий хлопчик і мусиш розуміти, що в таких ситуаціях треба не плакати, а сміятися!
- Так я і засміявся!
Вчитель питає учнів:
- Діти, скажіть, скільки буде 7х7? Hу скажи, Вовочка.
- Я не чую, Віктор Вікторович. Учитель підходить до Вовочки ближче і запитує:
- Скільки буде 7х7?
- Hе чую, Вікторе Вікторовичу.
- Брешеш. А ну давай поміняємося місцями.
Вовочка сідає за вчительський
стіл і питає:
- Віктор Вікторович! Коли ви перестанете ходити до моєї
мами?
- Ти дивись! І справді нічого не чути за цією партою!