Анекдоти про пустелю

Йде людина по пустелі третю добу. Бачить - лежить пляшка. Вилазить із неї джин:
- Кажи будь-яке бажання! Все виконаю.
- Хочу додому.
Джин узяв його за руку та повів за собою. Людина стала обурюватися:
- Я хочу додому швидко!
- Ну, тоді - побігли!

Йшов лицар по пустелі. Довгим був його шлях. По дорозі він втратив коня, шолом і обладунки. Залишився тільки меч. Лицар був голодний, і його мучила спрага. Раптом вдалині він побачив озеро. Зібрав лицар всі свої сили, що залишилися і пішов до води. Але у самого озера сидів триголовий дракон. Лицар вихопив меч і з останніх сил почав битися з чудовиськом. Добу бився, другу бився. Дві голови дракона вже відрубав. На третю добу дракон упав без сил. Поруч впав виснажений лицар, не в силах вже більше стояти на ногах і тримати меч. І тоді з останніх сил дракон запитав:
- Лицар, а ти чого хотів взагалі?
- Води попити.
- Ну, так і ПИВ би ...

Йдуть по пустелі українець з цілим мішком сала та москаль з мішком золота. Вже довго йдуть, втомились, їсти хочеться.
— Слухай, українцю, а давай уявимо, що ми на базарі — ти продаєш сало, а я в тебе куплю.
— Ну давай! Один кілограм за мішок золота.
— Ти що, збожеволів? За якийсь один кілограм сала цілий мішок золота!
— А ти, москалику, піди по базарі пройдись — поторгуйся!

Їде якось ковбой на коні по спекотній техаській пустелі.
Бачить змію, що повзе по піску. Дістає Магнум-45 і, звісно ж, хоче її замочити.
Благала змія людським голосом:
— Відпусти, три бажання виконаю!
Почухав рєпу доблесний ковбой і каже:
— Хочу тіло, як у Арнольда, обличчя як у Міккі Рурка, а все інше — як у мого коня!
— Буде виконано!
Приїжджає він на заїжджий двір, підходить до дзеркала і бачить, що не набрехала йому змія: красень, обличчя, тіло — все норм! Знімає штани і до дзеркала:
— Та як же я міг забути, що я їхав на Бетсі?!!!!

По пустелі йде верблюд. На ньому гордо сидить мусульманин. Попереду (закутавшись у паранджу) йде його дружина. Підходять до оази, там сидить старий.
- Ай, Ахмете, ти хіба не знаєш, що за Кораном не повинна жінка попереду чоловіка йти?
Жінка, зніяковівши, відходить назад і ховається за верблюда.
- Е! Коли Коран писали, мінних полів ще не було. Іди, Зульфія, йди...

Мужик приїхав на Дикий Захід пополювати на бізонів. Найняв собі індійця - провідника. Йдуть вони по пустелі, бізонів нема. Раптом індіанець припадає вухом до землі. Потім встає і говорить:
- Тут нещодавно пробігали бізони.
Мужик (здивовано) :
- Звідки ти знаєш?
Індієць:
- Усе вухо в лайні ще і тепле!

Професор каже, студенту, який провалився на іспиті:
— Нічого не можу вдіяти, молодий чоловіче. У вас в голові справжня пустеля.
Той у відповідь:
— Можу вам нагадати, що у будь-якій пустелі є оазис, але не кожен верблюд може його знайти!

Якось йде мужик по пустелі і бачить колодязь.
- О, нарешті вода!
Тут з колодязя визирає голова та каже:
- Де вода?

Скаче Ілля Муромець по пустелі, втомився, сили закінчуються, бачить вдалині оазис вода та їжа, але там вже Змій Горинич. Ілля Муромець дістав свій меч і у бій з Змійем Гориничем, б'ється день й ніч з ним в жорстокому бою, на третій день Змій Горинич запитує у Богатиря, та чого ж тобі треба від мене?
— Пити я хочу!!!
— Так пий, курво Якого біса ти до мене пристібався га?!

40 років ходити по пустелі, і вийти в єдиному місці на Ближньому Сході, де немає нафти! Це якось не по-єврейськи...

Тост, для жінок:
Йде жінка по пустелі, спека. Бачить людина лежить на піску, вмирає:
- Води-и..
Жінці стало шкода останні краплі води, які залишилися в пляшці, не дала, пішла далі. Йшла вона довго-довго, і раптом прокинулась у неї совість.
Повернулася. А людина вже померла.
- Так давайте вип'ємо, дівчата, за те, щоб давати коли просять, а не коли хочеться дати, а вже нема кому.

Священник в пустелі зустрівся з левом. Почав молитись з переляку:
- О, Боже! Молю тебе, вклади цьому леву християнські почуття!
Лев сідає на задні лапи, схиляє голову і вимовляє:
- Благослови, Господи, їжу, яку я зараз прийму.

Якщо в пустелі вам перейшла дорогу жінка з пустими відрами, не тупіть, йдіть за нею!