Анекдоти про кохання - сторінка 2
Дружина чоловікові: - Швидко діставай та давай мені! А то в мене вже навіть труси мокрі! …
- Тихіше, кохана, на нас вже люди дивляться.
Я ж тобі кажу, що парасолька зламалася …
Довго думала, що б таке подарувати чоловікові на день народження. Піну для гоління? Шкарпетки? Банально.
Подумала, нехай краще коханий відпочине, і купила собі путівку до Таїланду на цілих 10 днів!
-Тихо, Галько,тихо! Не репетуй так!…
Нічого страшного не сталося… Ніяка то не коханка…
Просто Оксана гріла тобі місце в ліжку…
- Ментяра поганий! Мразь мусорська! Петушара галімий!
- Кохана, я якось по-іншому уявляв собі рольову гру "Поліцейський зловив маленьку злодійку" ...
- Кохана, заради тебе я готовий на все.
- Що, і свою квартирку готовий на мене переписати?
— Ну ти кохання з божевіллям не плутай
- Кохана, що подарувати тобі на Новий рік?
- Ой, милий, я навіть не
знаю.
- Добре, даю тобі ще рік на роздуми.
Чоловік сидить у вітальні та читає газету. В цей час до нього підходить дружина і дає йому ляпас.
- За що?! — обурено питає чоловік.
- За те, що ти нікчемний коханець.
Через деякий час чоловік підходить до дружини, яка дивиться телевізор, і відважує їй дзвінкий ляпас.
- За що?! - заволала вона.
- За те, що знаєш різницю.
Коханий я вчора ....
Віка, зарамʼятай, нема ніяких "Я", є тільки "МИ".
Добре, ми вчора
псіханули і взяли мені
айфон в кредит.
- Коханий,як відгадаєш загадку,я тобі дам ! Зелена,квакає,на "ля" починається, на "гушка" кінчається.
- Борсук !
- Правильно !
- Коханий, ти де?
- На зупинці. Автобус чекаю.
- Поквапся!
- Ок, буду чекати швидше.
- Коханий, у нас завтра річниця весілля. Може, заріжемо порося?
- Порося - то в чому винен? Це Серьогу треба зарізати, адже він нас познайомив.
Зустрічаюся з хлопцем. Для інтимних зустрічей часто використовуємо квартиру його брата, благо вона зазвичай пустує. Після нещодавньої довгоочікуваної зустрічі дзвонить мені коханий.
— Там, це... брат дзвонив... До нього сусіди приходили з петицією...
Минулої ночі 5 квартир не спали, крики та стони слухали. Діти плакали, боялися, думали, що когось убивають. Просили надалі поводитися тихіше.
— І що, він нас більше не пустить до себе?
— Та пустить, звичайно! Сусіди ж на нього всі подумали, тепер тітки на нього дивляться із заздрістю, а мужики з повагою. Щоправда, діти трохи бояться...