Анекдоти про дітей
Дівчатка вовочкиного класу домовилися, якщо Вовочка що-небудь погане скаже вони встають і йдуть із класу. Урок географії. Вчитель:
- Хто пригадає які нові будівлі будують в нашому місті.
Діти:
- Дитячі садки, Школи, Лікарні.
Вовочка:
- Бордель.
Дівчатка встають і йдуть геть із класу.
Вовочка:
- Куди ви, повії, там лише фундамент заклали!
- Навіщо мені ваша алгебра, де вона може стати в пригоді?
- Ти ще згадаєш мене, коли будеш робити уроки зі своїми дітьми-шестикласниками!
Коли дитиною я на день народження загадував комп’ютер і щоб можна було за ним довго сидіти, я не мав на увазі роботу без вихідних.
Коли твоя дитина погано поводиться і ти намагаєшся зрозуміти - забрати планшет буде великим покаранням для неї чи для тебе...🤨
Дитина кричить мамі:
- Мама, мам...
- Ну чого ти там кричиш через цілу хату, йди сюди та нормально мені скажи.
Дитина помаленьку йде до мами:
- Мам, я встав у гімно, де мені сандалик знімати?
1 клас. Вчителька:
- Діти, відкладіть свої смартфони - телефони, досить переписуватися, сьогодні нам потрібно вивчити літеру «А».🙂
У одного чоловіка вдома був власний портал в інший світ. Щовечора він проходив через заповітні двері, залишаючи позаду буркотливу дружину, набридливих дітей і собаку-гавкуна. У тому світі він був єдиною людиною на землі. Ніхто його не турбував, не псував настрій і не виносив мозок. Тому той світ був ідеальним. Чоловік насолоджувався спокоєм.
Але коли ноги зовсім затікали, і він переставав їх відчувати, доводилося вставати з унітаза, витирати зад, відкривати чарівні двері й повертатися назад у світ метушні та клопотів.
- Чому ваша дитина кричить? Чого вона хоче?
- Вона хоче кричати!
Господи, дай мені сили зробити уроки з дитиною! І при цьому залишитися люблячою матусею, культурною жінкою і адекватною сусідкою.
На уроці:
- Так, діти, пишіть: людина з дитинства повинна бути добре вихована, чуйна та увічлива.
- Як, як?
- Для деб@лів повторюю: вихована, чуйна та увічлива!
Один мужик, вирішивши перевірити правильність прислів'я "є ще порох у порохівницях", став регулярно підсипати собі в їжу замість солі порох. Помітивши поліпшення свого стану, він продовжив поїдати цей продукт.
Він прожив 108 років, залишивши після себе 10 дітей, 29 онуків, 44 правнуки і 5-метрову воронку на місці крематорію.