Анекдоти про зиму - сторінка 2

Зима буде теплою, весна ранньою, орки мертвими, Українці щасливими!!!

Інтерв’ю у мільйонера:
- Скажіть, як вам вдалося стати таким багатим.
- Просто треба бути дуже терплячим.
- Я знаю тисячу справ, на які не вистачить жодного терпіння. Наприклад, носити воду в решето.
- Ви помиляєтеся, треба набратися терпіння та дочекатися зими.

Зима кричить: горілки... холодно!
Весна вимагає - шампанського!
Літо: пивка, та холодніше!
І тільки осінь підійде тихо, покладе руку на плече і вкрадливо скаже: Ну що - Нокспрей, Фервекс і Аспірин?

Щоб зима була теплою і веселою Галя вигнала 20 літрів самогону...

Кредит - це як зимою насцяти в штани. Спочатку тепло...

Березень такий зрадник! Вночі з Зимою мутить, вдень з Весною!

Розмова двох мисливців:
- Вчора зустрів в лісі вовка. Худий такий, схуд за зиму, просто шкіра та кістки. Встиг втекти.
- Вовк?
- Ні я.

Найважче життя - у молі. А ви спробуйте взимку у футболках, влітку у шубах.

Взимку двоє п’яниць повертаються з гулянки:
- Знаєш влітку краще додому йти, не так руки мерзнуть...

Білочка, яка засушила на зиму не ті гриби, весь січень крала у туристів диски Депеш Мод.

- Пам’ятаєш, ти мені на зиму порадив вікна заклеїти?..
- Що, тепер тепло?
- Тепер темно!

Через те, що вино-горілчаний магазин розташований ближче до взуттєвого - всю зиму проходив у чешках.

Сьогоднішній день сам шепче: що треба негайно зустрітися з кумою як Зима з Весною. І освятити зустріч свяченим коньячком.

Ви, теж помітили, яка чудова весна цієї зими!

Зима - така пора року, коли фігня у твоєму житті не припиняється, проте гарненько блимає гірлянда.

Бабусі цього року поводилися дуже чемно, тому заслужили не лише бабине літо і бабину осінь, а і бабину зиму!

- Як рибалка?
- Чудово. Зловив ось таку щуку, на п’ять кілограмів, а, може, й на сім.
- І що, засушив на зиму?
- Ні, відпустив у річку. Все одно не повірять...

Узимку чекаєш, коли прийде весна, а навесні - коли нарешті піде зима.

Зиму перезимували. Тепер залишилося перезимувати весну.

Особливо важко пережити зиму бабусям. Жодний телевізор не замінить їм рідну лавочку біля під’їзду.