Анекдоти про пенсію

Приходить зять додому, сідає перед телевізором та кличе тещу.
- Мамо, сходіть но купіть мені сигарети даю 100 грн., решта ваша.
Теща побігла. Прибігає.
- Мамо, сходіть но купіть мені таранку і пиво даю 500 грн. решта ваші.
Теща бігом в магазин.
- Тут телефоний дзвінок - жінка: - Ти мамі пенсію віддав?
- Та віддаю, віддаю помаленько...

Бережіть один одного. Дві пенсії краще, ніж одна!

- Знаєш, через пару років я вийду на пенсію і нарешті зможу закінчити книгу, яку розпочав тридцять років тому.
- А що ти читаєш?

Сьогодні середа... Завтра вже четвер... а там і зима. А там і онуки підуть. А там і пенсія... Дурдом! Довбана середа!

- Якби ви, куме, мали розум і не скакали з моєю жінкою в гречку, то пішли б на пенсію за віком, а не за інвалідністю.

- Коли я вийду на пенсію у мене є мрія - нічого не робити. Я збираюсь придбати крісло-качалку, сидіти в ньому нічого не робити 3 роки.
- А далі що збираєшся робити?
- Далі почну розгойдуватись!

- Дівчата, хтось зустрічався з чоловіками пенсійного віку, як це? Які будуть поради?
- Пенсія в них 10-го.

- Дідусю, позич мені тисячу гривень - з пенсії поверну.
- З якої це пенсії? Тобі ще двадцяти не виповнилося!
- З бабусиної...

Нескінченно можна дивитися на три речі: як горить вогонь, як тече вода і як вам завтра йти на роботу, а мені ні, бо я на пенсії.

Я тільки зараз зрозумів, що податки - це місячна підписка на країну в якій живеш, пенсія - це кешбек, а виплати на дитину це бонус за запрошеного гравця.

- Діду, мені здасться, що в нас
будуть діти...
- Ну ясне діло - завтра ж пенсія.

Дружина – чоловікові:
- Чуєш, як Петрович за стіною репетує: "Я все життя працював,а ти тільки жер, гадив,спав, вештався десь і гуляв! А тепер ти вирішив, що житимеш на мою пенсію?"
-Це він з сином лається?
- З котом…

-Дівчатка,а чи зустрічався
хто з мужчиною старшого
віку? Як це? Які будуть
поради?

- Пенсія у них після
10-го числа

— Дідусю, а ти ким працював до пенсії?
— Кухарем.
— Ага? А чому ти ніколи нічого не готуєш, бабусі не допомагаєш?
— То я ж на пенсії!

Приніс поштар діду, що живе сам на хуторі пенсію.
- Живеш тут за 100км...!!!
- Ти, до мене не кричи, бо ще газету випишу!!!

— Лікарю, я коли отримую зарплату, починаю сміятись і не можу зупинитись!
— Це добре! Сміх продовжує життя!
— Тобто до пенсії доживу?
— Звичайно! А там ще смішніше буде!

Прийшли старий зі старою на аеродром. Підходять до пілота. Дід й каже:
- Внучку, ми з бабою стільки років прожили, а ще ні разу не літали... Зроби добре діло, хоч один маленький переліт над нашою хатою.
Пілот відповідає:
- Добре, політаєте. Але при одній умові. Якщо закричиш від страху - то віддаєте мені пенсію за один місяць... Підходить?
- Підходить – погодився старий.
Злетіли. Льотчик, як почав витворяти всякі піруети в повітрі – і мертву петлю, крен на одне крило, різке падіння вниз і все таке - але старий мовчав, як риба.
Льотчику це набридло, він посадив літак і питає діда:
- Скажи, діду, а був такий момент, коли ти ледь не закричав?
- Ой внучку, було аж два.
- І які?
- Перший коли видів, що сусідська коза мої огірочки їсть..
- Добре діду. А другий?
- Коли стара випала...

Самоізоляція – це ознайомлювальний тур на пенсію. Грошей немає і зайнятися нічим.

- Дідусь, а ти ким працював до пенсії?
- Кухарем.
- Да-а? А чому ж ти ніколи нічого не готуєш, бабусі не допомагаєш?
- Так я ж на пенсії!

На роботу не беруть, бо стара...
Пенсії не дають, бо молода...