Анекдоти про життя - сторінка 5

- Як життя, як жінка, як діти?

- Добре, один вчитель, другий лікар, донька економіст, а найменший - злодій.

- Порядна сім'я. А нащо тобі в хаті злодій?

- Він всіх утримує, бо ті сидять без роботи.

Народилася дитина, мати несе її до ворожки, щоб дізнатися ким вона буде коли виросте.
Ворожка розкладає перед малюком колоду карт, пляшку горілки, гроші, презервативи і каже матері:
- До чого дитина потягнеться, тим у житті і буде; карти-картярем, горілка-алкоголіком, гроші-багатим, презервативи-бабником, Дитина не довго думаючи згрібає все в оберемок, мати в сльози!
Ворожка заспокоюючи мати примовляє:
— Ну, нічого, нічого, поліцейські нам теж потрібні.

Медінститут. Професор:

- Перш ніж назвати тему сьогоднішньої лекції, я хочу згадати випадок із власного життя. Коли я був студентом, мені подобалася одна дівчина. Подобалася вона і моєму другові. Вона віддала перевагу йому, а я залишився з носом. А от молодий мій друг - без носа.
Отже, тема сьогоднішньої лекції - "Сифіліс і його наслідки".

Жила собі доісторична людина в печері. Прийшла до нього якось жінка і каже:
- Пусти мене до себе жити.
- Навіщо ти мені потрібна?
- Я печеру прибирати буду
- А в мене й так чисто.
- Я готувати їжу буду.
- Я мамонта забив, засмажив, ось і їжа
- Ну просто пусти на одну ніч.
Пустив... Виходить доісторичний чоловік наступного ранку з печери, потягується, підморгує своєму члену і каже:
- Так ось навіщо ти потрібен, шкіряний хвостик, а я тобою рибу глушив!

Старий зек, весь в наколках, заходить в кафе.
Дівчинка-офіціантка тихенько підходить і боязко приймає замовлення, коли справа доходить до чаю, вона запитує:

- Який вам чай подати?

- Та не важливо, який, на свій смак принеси!

Заздалегідь в жаху від можливого покарання за помилку, дівчинка просить ради на кухні. Заповзятливий кухар варгане чифір, кольору і консистенції дьогтю. Спробувавши напій, зек, зітхнувши зауважує:

- Так, дочка, бачу, життя-то тебе помотало!

- Сволота ти! Все життя мені зіпсував! Всю молодість на тебе витратила!

- Доню, люба, хватить розмовляти з дипломом.

Моє життя тримається на фразах:
- Що є то є
- Маємо шо маємо
- Ну а шо вже
- Життя бентежне
- Ну і фіг з ним
- Як буде так буде
- Значить так треба

Вовк і Заєць не завжди були ворогами. Більш того, дружили сім'ями.
Бувало, зустрінуться в генделику, Вовк з заначки витягне м'ятий-перем'яту гривню, Заєць недбало кине десятку...
- Ти де гроші береш? - запитав одного разу Вовк. - Мені, наприклад, вовчиха більше гривні - в житті не дасть.
- А як ти просиш?
- Як... як... так як мужику годиться - зажену в кут і рявкну сильніше. Якщо не встигне втекти, то дасть гривню.
- А ти спробуй не гарчати, а з ніжністю. По спинці погладь. По дупці поплескай...
Прибігає Вовк додому, а вовчиха над коритом стоїть, тісто місить. Підходить і лапою уздовж хребта. Вовчиха навіть тісто місити не припинила , потягнулася томно і каже:
- Ну, не бався, зайчику, я ж дала тобі сьогодні десятку…
- Ну заєць ну постривай!

На прийомі в лікаря:

- Вітаю, в вас зародилося нове життя!

- Лікарю, але я ж чоловік!

- Нічого, глистам це байдуже...

Зустрілися три давні подруги. Сто років не бачились.
 - Ну, як поживаєш? - Запитує одна одну.
 - Не погано. У мене чоловік генерал.
 - А скільки йому років?
 - 65.
 - А як же інтимне життя?
 - У нього є ад'ютанти, молоді офіцери...
 - А ти як поживаєш? - Запитують іншу.
 - Чудово! У мене є чоловік професор.
 - Скільки йому років?
 - 75.
 - А як же інтимне життя?
 – Є ж аспіранти, молодші науковці. Так і я живу.
 - Ну, а ти як? - Запитують третю.
 - А я теж бл*дь, тільки незаміжня.

Життя дуже коротке то ж посміхайтесь, поки у вас ще є зуби.

Шановні гроші, я хочу попросити вибачення, за той шкільний твір у 9 класі, на тему:

"Гроші в житті не головне". Я була дурна і наївна…

Людина, яка не знає, що робити зі своїм життям, після пляшки горілки вже знає, як керувати країною.

Сільського хлопця перед весіллям наставляє священник:
- У сімейному житті у вас повинні бути завжди любов і злагода. І в ліжку між вами повинна бути гармонія!
Після першої шлюбної ночі священник цікавиться:
- Ну як, все було нормально?
- Так! Все було зашибісь, тільки до ранку гармонь я все-таки викинув!

Продавщиця квітів спинила перехожого:

- Молодий чоловіче, купіть букетик квітів для дружини.

- Я не одружений.

- То купіть для коханої дівчини.

- У мене її немає.

- Тоді купіть букет у знак того, що у вас таке безтурботне життя.

Старий пасічник лежить на смертному одрі. Його односельці зібралися
навколо нього і голосять:
— Як же ми тепер будемо без тебе, до кого ми тепер підемо за порадою?
Не вмирай, не покидай нас. Ти наймудріша людина в нашому селі, дай
наказ, як нам жити без тебе. Бджоляр ледве розплющує очі і ледве
чутно вимовляє:
— Гаразд.

Розмовляють двоє друзів:
Уявляєш, через 3 роки після розлучення вирішив повернутись до колишньої дружини.
— Ну і як?
— Першого тижня знову спільного життя згадав, за що його полюбив.
— Це ж класно.
— А за місяць згадав, чому розлучилися…

— Любий, мені наснився жахливий сон, ніби в мене виріс член, і я всю ніч бігала і шукала кому присунути.
— Ось бачиш, а ми все життя так мучимося!

Деканат: – Як ми йому скажемо? Це розіб'є йому серце.
Староста: - Я щось придумаю.
Заходить до аудиторії, студент сидить за партою:
- Привіт старосто!
- Привіт, одногрупнику, ти чим займаєшся?
- Малюю своє студентське життя.
- Степендію зітрі.

Дурень прийшов до мудреця і спитав його:
- Я дізнався, що у моєї дружини до мене було багато чоловіків. Як мені жити із цим знанням?
Мудрець погладив бороду і звідкись дістав кілька замків і один чайник.
- Розлий чай по замках, - сказав мудрець. Дурник слухняно вилив чайник на замки.
- Тепер ти бачиш? - спитав мудрець.
- Що саме?
Тут мудрець схаменувся:
- Стривай... Не так... Потикай замочні свердловини носиком чайника.
Дурень слухняно потикав носиком чайника у всі замкові свердловини, в деякі навіть двічі.
- Тепер ти розумієш?
- Що я маю зрозуміти, мудрець?! - вигукнув дурень.
Тут мудрець знову схаменувся:
- Знов не так... Окуни замки в чайник! Ні! Спробуй закип'ятити чай у замку! Чи ні? Повісь чайник на двері?
- Про що ти взагалі, мудрець?
- Бля, не пам'ятаю як там було, коротше твоя дружина повія.