Анекдоти про батьків
- Діти, а хто з батьків допомагає Вам вчити вірші?
- Мамо - лунають дитячі голоси. І тільки Вовчик сказав: - Тато!
вчителька:
- Вовчику, ти готовий прочитати нам віршик, якого тебе навчив батько?
- Так!
- Ну, давай починай.
- Якщо кашу будеш їсти виросте піпіська. Каже тато так мені, а сестрі - про цицьки.
- Які казки батьки читали вам перед сном?
- «Закінчиш інститут - будеш потім великі гроші заробляти».
Іде мент вулицею й бачить, як маленька дівчинка в пісочниці щось ліпить.
— Дівчинко, а що це ти ліпиш?
— Мента.
— А з чого?
— Глина, пісок, лайно.
Мент розізлився:
— А ну, негайно зламай, або я тебе зараз до батьків відведу!
За декотрий час мент знову підходить.
— Ну, а тепер що ліпиш?
— Пожежника.
— З чого?
— Глина, пісок.
Мент: — А чому без лайна?
Дівчинка: — А якщо лайно додати, то знову мент вийде…
Батько:
- Сину, тебе всиновили.
Син:
- Я так і знав, я хочу зустрітись зі своїми біологічними батьками.
- Твої біологічні батьки - це ми, а тепер збирайся, нові батьки заберуть тебе через 20 хвилин.
Відповідає Марійка: — Я люблю троянди. Вони так гарно пахнуть!
Відповідає Петрик: — Я люблю георгіни. Вони такі високі, що можна в піжмурки грати!
Відповідає Вовочка: — А я люблю гладіолуси. Завдяки ним, я роблю те, чого мені не дозволяють батьки.
Вони мають такі зручні глибокі квіти і я в них…
Тут учителька не витримує й кричить: — Вовочко! Геть із класу!
Вовочка слухняно йде, але біля самих дверей обертається й каже: — Не знаю, що ви подумали, але я в них недопалки ховаю.
Батько:
- Сину, тебе всиновили.
Син:
- Я так і знав, я хочу зустрітись зі своїми біологічними батьками.
- Твої біологічні батьки - це ми, а тепер збирайся, нові батьки заберуть тебе через 20 хвилин.